Освітня програма мистецької школи: підпільно купити чи професійно створити?

18 сентября, 16:57
Сучасне суспільство створює все нові виклики, висуває нові потреби до кожного її члена. У високотехнологічному світі надзвичайно високо цінується не стільки досконале виконання, скільки творчий прояв та здатність до інновацій. Тому не дивно, що загальносвітовою тенденцією є перехід від вже перевіреного часом STEM до STEAM як більш досконалої та всеохоплюючої моделі освіти.

Мистецька освіта не може стояти осторонь цих процесів. Навпаки, саме вона має допомогти виховати творчу особистість, яка реалізує свій креативний та інноваційний потенціал на благо нашої держави. Тому приємно відзначити що саме зараз активно відбувається оновлення змісту початкової мистецької освіти. Процес реформування освіти розпочався з прийняттям 5 вересня 2017 року Закону України «Про освіту». Через рік після цього, 3 вересня 2018 року набуло чинності «Положення про мистецьку школу», яке заклало основи для змін у початковій мистецькій освіті, встановивши такі основоположні принципи:

  • людиноцентризм;
  • автономія мистецької школи;
  • гнучкість та варіативність;
  • об’єктивність оцінювання роботи;
  • інклюзивність.

Початкова мистецька освіта тепер стала розбиватися на три підрівні, кожен з яких повинен мати конкретні цілі та компетентності, яких необхідно досягнути. Для елементарного та базового підрівнів початкової мистецької освіти існують розроблені типові освітні програми, якими визначено загальний нормативний зміст, основні задачі та підходи до організації навчального процесу, і головне – перелік освітніх компонентів, їх логічну послідовність та обсяг, що забезпечує набуття учнями обов’язкових результатів навчання.

Кожна мистецька школа, яка вже привела свої статутні документи у відповідність до чинного законодавства, мала розпочати 2019/2020 навчальний рік за освітньою програмою – типовою, власною на основі типової чи іншою. 

Проте, не всі учасники освітнього процесу виявилися готовими прийняти зміни: багато мистецьких шкіл продовжують працювати так, як і до цього, просто заплющуючи очі на зміни у законодавстві.

Головний опонент оновлення змісту мистецької освіти ГО «Всеукраїнська рада директорів закладів початкової мистецької освіти» на противагу затвердженим типовим освітнім програмам, активно пропагує власну освітню програму з назвою «Наскрізна освітня програма початкової спеціалізованої мистецької освіти з напрямку “Музичне мистецтво”». 

Ми уважно прочитали обидві типові освітні програми з музичного мистецтва (елементарного та базового підрівнів) – для зручності далі у тексті ТОП - та «Наскрізну освітню програму початкової спеціалізованої мистецької освіти з напрямку “Музичне мистецтво”» - далі у тексті НОП – та спробуємо розібратися, що об’єднує ці документи і у чому принципова різниця між ними.

Перш за все звернімо увагу на слово «наскрізна» у назві НОП: це означає, що програма написана не для окремо взятого рівня чи підрівня, а нероздільно об’єднує декілька рівнів. Як правило, така програма розробляється у випадках, коли кінцеві результати – компетентності – відповідають різним рівням Національної рамки кваліфікацій, таким чином стає неможливо виокремити підрівні та визначити кінцеві компетентності для кожного з них. Наскрізні освітні програми використовують, як правило, заклади, які надають освіту на різних рівнях (школа – коледж – ВНЗ).

Чи виправданий такий підхід у випадку НОП, яка фактично поєднує підрівні початкового рівня мистецької освіти? Для відповіді на це питання необхідно ґрунтовно вивчити зміст НОП, чим ми і займемося прямо зараз.

Вже з першої сторінки дізнаємося, що в основу НОП покладено 3 документа: Типові навчальні плани (ТНП), за яким мистецькі школи працювали до цього часу, а також 2 листа Міністерства культури 2017 та 2019 року, які визначали механізм оновлення змісту мистецької освіти.

При цьому відмінною ознакою НОП є те, що вона має авторів: у кінці документа зазначено, що його авторами-укладачами є М.О. Бабенко, І.А. Жданько та О.Г. Шаліт, при чому поряд із прізвищами міститься значок, що свідчить про авторське право зазначених осіб на документ. Зауважимо, що такий документ, як освітня програма, має бути обраний та затверджений педагогічною радою мистецької школи. Авторство характерне для більш чітких і конкретних документів як то навчальна програма з кожної навчальної дисципліни, де обов’язково вказуються прізвища авторів та рецензентів.

Але менше з тим, на відміну від ТОП та ТНП, НОП теж номінально має авторів. А хто найкраще перевірить авторство, як не всесвітньо відомий сервіс перевірки на плагіат Unicheck? На щастя, ми маємо доступ до цього ресурсу і можемо ним скористатися для визначення автентичності тексту. 

Результат досить неочікуваний: 42,4% схожість з джерелами Інтернет! Не забагато для авторського документа?  Серед джерел, з яких активно «шукав натхнення» авторський колектив, старі нормативні документи, за якими працювали мистецькі школи до початку реформи, бази рефератів, інформаційні ресурси держави-агресора (як то http://perviydoc.ru/ , http://docx.lib-i.ru , https://lektsii.org/ , https://pandia.ru , https://allbest.ru , http://docx.lib-i.ru , http://asyan.org , http://referat.znate.ru , https://studopedia.info ) а також, як не дивно, ТОПи затверджені Міністерством культури.

НОП визначає свою мету так: «Наскрізна освітня програма встановлює вимоги до часу, змісту і обсягу

освітньої підготовки учнів відповідно до фахового спрямування». Це формулювання точно повторює мету ТНП. Проте, освітня програма – це має бути якісно інший документ, його мета – не просто визначити перелік освітніх компонентів, а встановити їх логічну послідовність та обсяг, що забезпечує набуття учнями обов’язкових результатів навчання. 

Розділ «Загальні положення» гордо починається цитуванням статті 8 Закону України «Про освіту», але не у чистому вигляді. Про те, що це вільне трактування статті 8, нічого не сказано – мабуть, із розрахунку, що усім забракне сил і натхнення перевірити першоджерело. Нам усього вистачило, тому:

Далі НОП визначає мету мистецьку освіту таким чином: 

«Метою мистецької освіти є всебічний розвиток дитини, виявлення та розкриття її талантів, творчих здібностей, компетентностей і наскрізних вмінь відповідно до вікових та індивідуально-психологічних особливостей та потреб. Формування ціннісних орієнтирів творчої особистості та розвиток самостійності.» 

Гарне визначення, авторство якого антиплагіат не поставив під сумнів. Проте, людський мозок має ширші можливості, тому відкриваємо Державний стандарт початкової освіти (загальна середня освіта) і що ми там бачимо: 

«Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості та допитливості.» 

Все би нічого, якби не поняттям «наскрізні уміння», яке не має нічого спільного із назвою «наскрізна освітня програма». У Додатку до Стандарту початкової освіти подано «Покажчик наскрізних умінь», які реалізуються в рамках кожної освітньої галузі:

  • читання з розумінням;
  • уміння висловлювати власну думку усно й письмово;
  • критичне та системне мислення;
  • здатність логічно обґрунтовувати позицію;
  • творчість;
  • ініціативність;
  • вміння конструктивно керувати емоціями;
  • вміння оцінювати ризики та приймати рішення;
  • вміння розв'язувати проблеми;
  • здатність співпрацювати з іншими людьми.

Ці уміння, без сумніву, надзвичайно важливі для кожного здобувача початкової освіти, але не є першочерговими і пріоритетними для мистецької освіти.

Наступний абзац наводить класифікацію підрівнів початкової мистецької освіти, посилаючись на п. 3 ст. 12 Закону України «Про освіту». Преш за все, виникає питання щодо необхідності виділення рівнів при формуванні наскрізної програми: тобто, якщо програма наскрізна (нерозривно поєднана), для чого розбивати її на рівні? З іншого боку, якщо освітню програму можна і треба розбити на рівні, чому не випустити окремі програми для кожного рівня, як це і передбачено законодавством?

Знову ж таки, ми не полінувалися і з’ясували, про що саме йдеться у законі, на який спирається цей абзац:

Положенням про мистецьку школу передбачено класифікацію, яка цілком відповідає аналогічну прийнятій класифікацій початкової освіти: мистецька школа організовує освітній процес за освітніми програмами елементарного, середнього (базового) та/або поглибленого підрівнів початкової мистецької освіти. Тривалість навчання на кожному з підрівнів– чотири, п’ять та три роки відповідно. 

Виникає логічне питання: для чого у НОП передбачено збільшення тривалості навчання на початковому підрівні за рахунок скорочення базового? І чому немає чітко визначеної тривалості профільного підрівня? У самій НОП відповідей на ці питання ми не знайшли. 

 

Цікаве ставлення авторів НОП до питання інклюзивного навчання:

«Діти з особливими освітніми потребами (інклюзивне навчання)2 можуть розпочинати здобуття початкової освіти елементарного підрівня за інших умов. 

За яких саме інших? за умови виділення фінансування? за умови бажання директора?

2Інклюзивне навчання може відбуватися лише при наявності в штаті закладу медичного працівника, психолога та відповідного інклюзивного освітнього середовища – сукупності умов, способів та засобів їх реалізації для спільного навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти з урахуванням їх потреб та можливостей (пандуси, обладнані туалетні кімнати тощо).»

Таке бачення організації інклюзивного навчання містить ознаки дискримінації за фізичними ознаками та суперечить чинному законодавству, зокрема, постанові КМУ від 21.008.2019 № 779 "Про організацію інклюзивного навчання в закладах позашкільної освіти", яким передбачено обов'язок засновника забезпечити створення інклюзивного освітнього середовища, а також особиста відповідальність керівника закладу позашкільної освіти за організацію та якість інклюзивного навчання.

 

Наступною принциповою відмінністю НОП є підхід до варіативної частини змісту освіти. Нагадаємо, що зміст ТОП складається з інваріантного та варіативного складників, які є однаково обов’язковими для включення до програми навчання. НОП вперто не визнає обов’язковості варіативного складника. Не вірите? Читаємо наступний розділ НОП: «Керівник закладу має право: звільняти учня від вивчення предмету за вибором (варіативна складова), при цьому плата за навчання не зменшується». Отакої!

 

Але попри все, поняття варіативного складника у НОП все ж таки вирішили залишити, передбачивши можливість використання годин на нього для … підготовки до олімпіад та конференцій. Цікаво чи беруть учні МШ участь у конференціях та олімпіадах з фаху? Чи йдеться про те, що за рахунок часу, відведеного на навчання учнів, викладачі готуються до виступів на конференціях? 

Не вірите, що таке можливе у наш час, коли у центрі всього освітнього процесу перебуває учень і його інтереси? Читаємо далі: «Розподіл годин варіативного складника відбувається педагогічною радою щороку в межах бюджетних призначень.» 

Як же бажання учня? Якщо не враховувати його, неможливо забезпечити індивідуальний підхід та освітні траєкторії учня – скажете ви, і ми цілковито і повністю підтримаємо ваше обурення. 

«У межах Розрахунку навчальних годин (у тому числі за рахунок вивільнених годин предмета за вибором) вводити додаткові педагогічні та концертмейстерські години» - відповість нам НОП.

Тобто бачимо ще одне підтвердження того, що у НОП фактично буде тільки на папері, бо так встановлено законодавством. Але ж право вибору повинен мати саме учень, цим і забезпечується індивідуальний підхід до його навчання!

Далі йде багато роз’яснень щодо можливих варіантів терміну навчання за НОП: наскільки нам вдалося з’ясувати, НОП можна оволодіти за 6-9 років. Принаймні, такі висновки можна зробити з табличок на наступних сторінках і приміток до них. Хоча таблички, знову ж таки, виділяють окремо початковий і середній рівні. При цьому рекомендується розпочинати навчання у 6-річному віці і не зовсім зрозуміло, що робити, якщо дитина розпочинає навчання пізніше? Це, звісна річ, якщо таку дитину взагалі можливо прийняти на навчання за НОП. 

Не зовсім зрозуміла також ситуація з так званим 0-м класом. НОП визначає 5-річний термін навчання на Початковому (елементарному) підрівні, при цьому 0-й клас визначається як підготовчий. Тобто цей підрівень фактично охоплює 1-4 класи та 0 (підготовчий), який є не обов’язковим? Чи 0 клас є обов'язковою частиною НОП і термін навчання на початковому підрівні (якщо в НОП існують підрівні) складає 5 років? тоді називайте речі своїми іменами - 1-й клас, а не 0, 9-й клас, а не 8-й. Питання – і знову без відповідей.

Ідемо далі і бачимо варіанти навчальних планів інструментальних класів (нагадаємо, НОП розроблена за напрямом «музичне мистецтво»), при чому до переліку музичних інструментів додано сольний спів. Але залишимо це авторське бачення сольного співу як музичного інструмента і підемо далі. Все ж таки ми з нетерпіння чекаємо, коли вже розпочнеться зміст освітньої програми, а це, нагадуємо, єдиний комплекс освітніх компонентів (предметів вивчення, дисциплін, індивідуальних завдань, контрольних заходів тощо), спланованих і організованих для досягнення визначених результатів навчання. Тобто, вона має відповідати на питання "Що має робити учень і чого досягти?". НОП учня вперто не помічає, ігнорує його права та інтереси.

Натомість знаходимо роз’яснення до робочих навчальних планів, які містять багато цікавої, практичної і, без сумніву, корисної для директора мистецької школи інформації, яка не має жодного стосунку до освітньої програми. Навчальний план - це окремий документ. До однієї освітньої програми може бути розроблено декілька варіантів навчальних планів. При цьому їх усіх об'єднують спільний зміст і цілі навчання. Необхідно тільки їх назвати. 

Загальний обсяг навчального навантаження на весь період навчання на початковому (елементарному) підрівні НОП складає 1277,5 годин. 

Тут необхідно ввести коригування на "предмет за вибором", який, відповідно до НОП, можна відмінити за рішенням керівника (що і буде робитися). Таким чином, учень фактично отримуватиме лише 1137,5 годин. Загальний обсяг навчального навантаження п'ятирічної програми за ТОП (елементарний підрівень 4 роки + 1 рік базовий) передбачає 1155 годин. Але при цьому навантаження на середньому рівні (початкове професійне спрямування) суттєво зростає і становить понад 350 годин на рік. 

Обсяг годин навчання на поглибленому (професійному) підрівні викликає тільки подив – 5 годин на тиждень, 2 з яких «необов’язковий» предмет за вибором. Іншими словами, автори НОП просто не знають, чим зайняти учня після 8-го класу і розробили щось із загальною філософією "хай ходить, поки не набридне, може рік, а й може 3".

Причина настільки скромного викладу змісту поглибленого підрівня очевидно криється у тому, що для нього ще немає затвердженого ТОП, який можна було би взяти за основу, а ТНП такого підрівня не передбачав. І тут, так би мовити, фантазія автора вичерпалася.

Наступний розділ визначає основні форми організації освітнього процесу, серед яких квести, шкільні олімпіади, «круглі столи» та «брейн-ринги». Основні форми організації освітнього процесу настільки різноманітні, що навіть боюся уявити неосновні. Було б цікаво відвідати такі заходи у виконанні авторів НОП.

І нарешті бачимо фразу, яку ми давно чекали: «зміст програми (НОП) спрямований на формування у здобувачів таких компетентностей». Ось ми і побачимо, чого саме навчаться наші діти, що вмітимуть робити по завершенню кожного рівня, зможемо співставити ці знання і вміння з відповідною категорією Національної рамки кваліфікацій! 

І одразу наштовхуємося на зірочку з визначенням слова «компетентність», яке суттєво відрізняється від відповідного визначення у Законі України "Про освіту". Законом визначено, компетентність як динамічну комбінацію знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність. Динамічна комбінація – це не просто «комплекс знань, умінь і навичок». Це дещо інше. Саме тому при схваленні закону було прийняте саме таке визначення. 

Далі перераховані самі компетентності, які по суті є видозміненими компетентностями з ТОП… і все! То чого навчиться дитина? Що вона зможе? Знову питання, і знову без відповідей.

Особливо невдалим є визначення музико-виконавської компетентності, яка, на думку авторів НОП, «передбачає формування індивідуальних виконавських компетентностей в обраному виді мистецтва». Компетентність передбачає формування ... компетентностей?! Варто було би перерахувати конкретні уміння і навички, щоб було зрозуміло чого саме має прагнути досягнути учень.

Не менш недолугим є визначення компетентності колективної взаємодії в мистецтві: «передбачає здатність творити та демонструвати свої здібності в мистецькому колективі. Здатність творити - це скоріше теоретично-практична компетентність (композиція), а от демонстрація здібностей - це вже компетенція публічного музичного виступу. Тільки от чому це потрібно робити тільки у мистецькому колективі? Публічний виступ може відбуватися і перед публікою, не посвяченою у мистецтво.

А от у ТОП компетентність з аналогічною назвою передбачає виконання програмних творів у ансамблі, хорі (оркестрі), усвідомлення ролі та відповідальності кожного учасника колективу в досягненні спільного результату.

Перерахували компетентності – от вам і все! Навіщо вдаватися що конкретики? Вказати конкретні уміння, результати навчання очевидно, не вигідно авторам НОП, бо якщо встановити конкретні показники, стане занадто легко їх вимірювати. Замилювати очі розповідями про «найкращу у світі мистецьку освіту», при цьому ігноруючи потреби кожного окремо взятого учня, набагато простіше.

Підсумуємо:

  1. НОП має формальні ознаки освітньої програми, але за духом і змістом повторює ТНП та інші документи, які існували до оновлення освітнього законодавства.
  2. Попри всі декларативні речі, НОП не передбачає індивідуального підходу до кожного учня.
  3. НОП інтегрує в собі інший документ, за яким має працювати мистецька школа, а саме навчальний план, що не дозволяє зробити освітній процес динамічність та варіювати його в залежності від потреб конкретної мистецької школи.
  4. Оскільки відсутній чіткий перелік та опис конпетентностей, яких має досягнути учень на кожному етапі навчання, змістове наповнення НОП залишається загадкою.
  5. НОП суперечить чинному законодавству у питанні організації інклюзивного навчання, не дружня до осіб з особливими освітніми потребами.

Бажаємо дружньому колективу «авторів» НОП повною мірою реалізувати себе при підготовці навчальних програм за дисциплінами, вивчення яких передбачено у НОП, рекомендуємо більш ретельно обирати «джерела для пошуку натхнення» і не забувати робити на них прямі посилання у тексті документа!

Для всіх, хто вже купив, або планує купити цю «освітню програму» (НОП) – попереджаємо, що це не освітня програма, а недолуго зроблена нашвидкоруч для особистого заробітку «авторського» колективу компіляція вже існуючих документів.

Також, зауважте, що використання НОП в тому вигляді, в якому вона вийшла на підпільний ринок, це – порушення чинного законодавства і всі, хто її використовуватимуть є порушниками закону. Не кажучи вже про те, що використання такої НОП свідчить про низький професійний рівень, який не дозволяє розробити ВЛАСНУ освітню програми з урахуванням можливостей мистецької школи, запитів дітей/батьків та особливостей регіону.