Україна русифікується далі

Євромайдан, Революція гідності, українсько-російська війна на сході усі ці події останнього часу, звісно, відкинули багатьох адептів ідеї про братній народ з насиджених позицій, але аж ніяк не у мовному питанні.

За останній рік слабкі позиції української мови в Україні ще більше послабшали, а російська не лише й далі домінує вона наступає .

Можемо припустити, що причиною парадоксу є свідоме збільшення толерантності україномовних громадян до вживання російської так подіяли на нас тези про необхідність почути Донбас , піти на компроміс заради єдності народу і таке інше.

Результат, утім, очевидний - частка російської мови в інформаційному просторі країни, як і в спілкуванні між людьми, зросла.

І це вже не припущення це доконаний факт, який оголився в новій презентації досслідів аналітичного огляду соціологічних даних громадського руху Простір свободи .

Маємо нагоду оцінити становище української мови в динаміці.

Простір свободи моніторить усі соціологічні дослідження щодо мовного питання в Україні й провадить власні вже чотири роки поспіль.

Останні результати з явилися 8 липня 2015 року і засвідчують вони не лише поглиблення російської мовної окупації, але також і те, що це є реальною загрозою безпеці України як незалежної держави.

Виявилося, що російськомовні українці суттєво більше за україномовних піддаються на вплив пропаґанди РФ.

Цінними у цьому контексті є дослідження КМІСу.

Щоб кількісно оцінити таку вразливість, науковці Інституту запровадили індекс результативності російської пропаґанди (РРП), який має відповідати рівню згоди респондента з головними її тезами, а саме: Майдан організували американці разом з націоналістами ― внаслідок Майдану до влади прийшли націоналісти, які загрожують російськомовному населенню України ― Крим і схід України були в небезпеці ― Крим вдалося захистити, увівши його до складу Росії, а схід повстав і хоче незалежності та ґарантій безпеки ― націоналісти, що незаконно прийшли до влади, почали війну зі своїм народом.

Результати виявились такі: середній показник по Україні 26 одиниць, для україномовних цей індекс дорівнює 15 одиницям, а російськомовні набирають 38 одиниць індексу РРП.

Отже, рівень довіри україномовних громадян до російської пропаґанди нижчий за середній, а російськомовних ― вищий середнього . Загалом вразливість російськомовних до впливу російської пропаґанди у 2,5 рази вища, ніж в україномовних.

А тепер переходимо до ще більш прозоро видимої проблеми: між мовою, якою розмовляють українці, та національною безпекою і самим сприйняттям державності України, є пряма залежність.

Серед україномовних рівень підтримки незалежності України 90%. Російськомовних громадян, які переконані, що Україна не має бути самостійною державою, більше 50%.

Тепер гляньмо, скільки ж серед вдома розмовляють українською, а скільки російською.

У цьому моменті доречно нагадати деякі давно відомі дані.

Українську мову вважають рідною більшість мешканців 22 з 27 реґіонів України від 98,3% населення Тернопільської області до 50,1% Запорізької.

У Києві цей показник становить 72%.

Водночас ті, що вважають українську мову рідною, опинилися в меншості у 5 реґіонах. Це Одеська (46,3%), Луганська (30%), Донецька (24,1%) області, а також Крим (10,1%) і місто Севастополь (6,8%). У 4 з цих 5 реґіонів (окрім Одеської області) більшість людей називають рідною мовою російську.

При тому серед етнічних росіян, що проживають в Україні, своєю рідною мовою українську вважають лише 4%.

Серед українських етнічних поляків таких, до прикладу, 71%.

Проситься висновок - в Україні діють потужні чинники, які впливають на мовну поведінку людей і не дають їм можливості вільно спілкуватися мовою, яку вони вважають рідною . Йдеться, ясна річ, про українську.

Ці потужні чинники лежать у різних площинах, деякі причини зросійщення населення України є глибокими, але є і ті, що на поверхні.

Чи не найбільш відчутний вплив має телебачення, а воно у нас далі є одним з інструментів русифікації українців будь-якого віку, починаючи з дитячого.

Через екрани телевізорів мільйонам людей нав язується російська мова і підтримується меншовартісний статус української.

У прайм-тайм найрейтинґовіших телеканалів частка російської мови в ефірі становить 44%, а української 30%.

Кількість двомовних ефірів за рік зріс до 26%.

На радіо ситуація з україномовним продуктом виглядає ще гірше. Під час моніторинґу, що його здійснив Простір свободи в ефірі провідних радіостанцій, з усіх пісень, що лунають у прайм-тайм, лише 4,9% українською мовою.

Водночас пісні російською мовою становлять 40,2% від загальної кількості.

У кінопрокаті сумарна кількість фільмів, дубльованих або озвучених українською мовою, в 2014 році становила 65,5%, у 2015 83,8%.

Решта фільмів, переважно з російським звуком, субтитровані українською.

Різке зменшення частики таких фільмів у 2015 році прямо пов язане зі зменшенням у прокаті кількості фільмів російського виробництва.

Частка газет, що видаються українською мовою, й далі падає і становить тепер 29,5%.

З журналами та іншими періодичними виданнями ситуація ще показовіша: 9,9% від загального тиражу українською мовою.

Аналіз даних від Книжкової палати України показує, що серед надрукованих протягом року книг лише 55% видані українською мовою, причому більшість з них навчальна література, а масований імпорт книжкової продукції з Росії у кілька разів перевищує випуск книг в Україні.

І якщо відсоток українських книг залишається незмінним, то в абсолютних цифрах відбувається зменшення числа книг, виданих в Україні.

Натомість є і втішна статистика. Вона в освіті.

Дані Міністерства освіти й науки констатують збільшення за рік на 6,11% частики шкіл, де навчання провадиться українською мовою, і на 7,61% частки учнів, які навчаються українською.

Тож частка школярів, що здобували освіту українською мовою в 2014/15 навчальному році, сягнула 90,8%.

Але є два але...

По-перше, статистика більше не враховує школи на окупованих територіях, і зростання україномовної частки ґрунтоване саме на цьому . А реальне збільшення числа учнів, що навчаються українською, становить кілька десятих відсотка, і в деяких областях цей показник навіть знизився.

По-друге, у формально українських школах, зокрема на сході та півдні країни, виховна робота, а почасти і навчальний процес де-факто здійснюється російською.