Анатомія російського фашизму

Фашизм це патологічний стан суспільства і держави, в якому вони стають небезпечними і для інших, і для самих себе. Комунізм, диктатура релігійних фанатиків того ж поля ягоди.

Але коли мова йде про сучасну Росію, найбільш загрозливою виглядає саме коричнева перспектива.

Симптоми очевидні і зловісні здається, що величезна країна вже взяла курс на самознищення.

Бунт проти миру

Протистояння з Заходом, в яке вплуталася Росія, найчастіше викликає асоціації з Холодною війною.

Однак, передгітлерівська Німеччина теж була перенасичена антизахідними настроями.

Хор націоналістичних публіцистів засуджував демократію і лібералізм як чужі німецькому духу.

Але головною мішенню був Версальський мир, проти якого закликали повстати Німеччину. Причому не заради економіки, а в ім я порятунку німецької душі.

Світова змова проти Німеччини, історичне призначення німецького народу і німецька духовна винятковість ці та інші ідефікси фашистського світогляду загальновідомі.

За іронією долі, все це знову входить в побут і не де-небудь, а в країні, яка перемогла фашизм .

Звичайно, шовіністичну балаканину можна почути в кожному куточку світу.

Але в Росії протофашистська риторика звучить уже не в кабаках, а з вуст президента.

Пам ятаєте цю відому цитату Путіна?

Санкції проти Москви не розплата за Крим, а плата за бажання Росії зберегти себе як нація і цивілізація

У цьому суть сучасної російської ідеології.

Тут тобі і боротьба за життя проти ворожого світу, і обґрунтування беззаконня історичними правами.

Так-так, порушення норм міжнародного права в ім я вищої справедливості це теж фашистська практика.

Гітлер виправдовував анексії відновленням кровної єдності німців, а Путіну примарилась сакральність Криму різниця лише в деталях.

Сюди ж відноситься і доведений до абсурду мілітаризм.

Звичайно, російська дипломатія в один голос заперечує військову присутність Росії в Україні. Гітлер, до речі, від своїх солдат не відмовлявся.

Але ЗМІ вже більше року збуджують маси розмовами про ядерний попіл і силу російської зброї.

Коли по площі рушили могутні Іскандери і грандіозні Ярси , фантастичні танки Армата , я, відчуваючи здригання землі, зрозумів, що на кожну загрозу, яка насувається на Росію із заходу, з півдня і з півночі, у нас є відповідь захоплюється російським вундерваффе придворний публіцист Проханов. Нам дано долею приймати на себе удари темряви. Вставати назустріч цій темряві. Гнати цю темряву з землі, повертати на землю світло . Геббельс аплодує стоячи.

Один народ, один фюрер

У внутрішній російській політиці риси фашизму проступають ще чіткіше.

Перший симптом вождизм, який паралізував російське суспільство .

У грудні 2003-го голова Держдуми Борис Гризлов озвучив негласну програму своєї роботи: Державна Дума це не той майданчик, де треба проводити політичні баталії, відстоювати якісь політичні гасла та ідеології .

Парламент перестав бути місцем для дискусій, а вслід за ними зникла і політична опозиція і зародки громадянського суспільства.

Опозиціонерів тепер просто вбивають, як Нємцова або заарештовують, як Навального, а для цькування незгідних офіційно набирають штурмовиків-антимайданівців.

Незгода є зрадою полювання на відьом і пошуки п ятої колони Умберто Еко вважав однією з головних рис фашистського режиму.

Від демократії в Росії залишилося тільки слово, та й воно набуло зовсім іншого сенсу .

Фашистські вожді найбільші демократи у світі, оскільки говорять і діють виключно від імені та за дорученням народу. Цей абстрактний народ , що зійшов з плаката, завжди одностайний і готовий слідувати за вождем.

Парадокс диктатури: одностайна більшість, придумана ідеологами режиму, матеріалізується .

І ось уже російські соціологи відзначають рекордно високу підтримку Путіна: 89% росіян схвалюють політику президента!

А ще половина вважає погрози ядерною зброєю резонною відповіддю знахабнілому Заходу.

Не дивно, що близько 50% симпатизують Сталіну, незважаючи на репресії, ГУЛАГ та инші принади тоталітаризму.

Спусковий гачок

Але за великим рахунком, все це лише тенденції передумови. Існує два спускових гачки, що роблять фашистську загрозу реальністю: соціальне невдоволення і реваншизм.

І зовсім скоро Росія опиниться в точці біфуркації, коли коричнева перспектива стане найбільш реальною.

Як би не бадьорилися кремлівські пропагандисти, західні санкції діють російська економіка поринає в кризу. Вже на початку нинішнього року її стан став критичним.

Різко зубожілі, незадоволені маси найбільш піддатливий матеріал для радикальних популістів, у тому числі фашистського толку.

Але набагато важливіше провал проекту Новоросія , який багато росіян сприймуть, як особисту поразку.

Новоросія від Харкова до Одеси загинула, не народившись, а ЛНР і ДНР зла пародія на російську мрію.

Повернення республік до складу України, про яке активно заговорили в російських верхах, неминуче підігріє реваншистські настрої в Росії.

От тут і з явиться попит на фашистів тільки не кишенькових, які працюють за кремлівською методичкою, а справжніх.

Ґрунт вже готовий майже 30% росіян підтримують прихід в російську політику борців за Новоросію . Поки що перспективи стрілкових сумнівні, але якщо путінська вертикаль звалиться, їх шанси стрімко зростуть.

Зрештою, і Гітлера колись вважали маргіналом зі смішними вусиками.

Але поразка у Першій світовій та економічна криза створили в німецькому суспільстві сприятливу атмосферу, обеззброївши його перед войовничим популізмом.

Що ж стосується Росії, то тут Кремль довгі роки загравав з фашизмом і тепер ризикує стати жертвою свого творіння .

Правда, боротися з російським фашизмом доведеться уже всьому світу.