27 квітня, 20:55
Николай Хохол, стал русским писателем, потому что ему так было выгодно....

На цій світлині 1918 року зображений будинок, в якому народився і жив Микола Гоголь. Той самий українець який подарував ганебному прізвиську свого народу світову славу...

Дійсно дивно, чому письменник Николай Васильевич Яновский, українець за походженням став видатним російським письменником? Чому письменник славу якому принесли його твори про Україну все ж таки російський? Чому так сталось?

Відповідь для багатьох нажаль стану несподіванкою.

Тому, що правителі Третього Риму розуміли, якщо не стимулювати розвиток російської літератури, якщо не розвивати російську мову серед населення, не робити жодних кроків задля того щоб популяризувати її, то Імперія Третього Риму занепаде. Також вони розуміли, що для розширення кордонів Імперії, вкрай необхідно об’єднати всі націй, всі народи які вона полонила. Об’єднати єдиною мовою, єдиною культурою, або антикультурою

В одному з моїх останніх постів, мова йшла за технологію «розсіювання»: «Розділяй та володарюй», яку я назвав «Вавилонська». В пості я навіть навів приклад вдалого використання такого «розсіювання»: біблейську легенду про те як Яхве розсіяв людей які майже спромоглися досягнути Царства Небесного.

Саме такого «розсіювання» більш за все побоювались московські самозванці. Вони як ніхто розуміли, що «розсіяні» раби зможуть згуртуватися та й повстати проти своїх гнобителів. Також вони розуміли, що розсіяна армія немає жодних шансів у війні.

Мова. Чи може йти мова, про мову, коли в нашій свідомості знецінені слова? Мабуть, це цілковите безглуздя.

Нація згуртована за мовною ознакою немає майбутнього. Нація яка немає ідеї також неспроможна.

Николай Хохол, стал русским писателем, потому что ему так было выгодно.

Тому що він не бачив жодного сенсу писати свої шедеври на мові за яку йому не заплатять і сотої частини того, що платять за видання на мові окупанта.

Вибачте, але я не бачу жодного підтвердження тому, що Україні поза все треба вирішити мовне питання, чи перевернути прапор.

Я бачу тільки, що під усіма цими гаслами зіштовхують лобами тих, інвалідів та калік розумової праці, тих хто не бажає увімкнути свій мозок. Хто все своє життя займається тим, що шукає пригод на область що лежить трохи нижче спини.

Якщо хтось дійсно бажає зміцнити позиції української мови в країні – шукайте на це гроші. Іншого шляху не було, не є, и не буде…