Михайло Чайковський

1 липня 2016, 13:11
Більшості його ім’я невідоме, але з однієї простої причини: неясно до якого народу його зарахувати.

Одним із ключових пунктів моїх вештань Стамбулом був будинок українця Михайла Чайковського, в якому помер Адам Міцкевич.

У самого Чайковського біографія на голівудський блокбастер, і якщо я колись вирішу написати історичний роман, то він буде про цього генія Балкан.

Райончик стрьомний і брудний, але автентичний.

Михайло Чайковський. Більшості його ім я невідоме, але з однієї простої причини: неясно до якого народу його зарахувати. А це, однак, одна з найколоритніших постатей Центральної Європи ХІХ столітті.

Народився на Житомирщині, помер на Чернігівщині, першу кар єру зробив як польський шляхтич, хоча сам найбільше пишався своїми літературними успіхами писав романи про козаків.

Брав участь у польському антиросійському повстанні 1830-х років, потім співпрацював з князем Чарторийським і Готелем Ламбер у Парижі, саме там дістав завдання шпигувати, в якості розвідника поїхав на Балкани, де в Сербії заввиграшки заварив змову й провів державний переворот, потім перебрався до Константинополя (Стамбулу), де за лічені роки злетів на самісіньку гору мрій став так званим Садик Пашею , султан присвоїв йому титул око, вухо й правиця престолу , саме на руках у Чайковського помирає Адам Міцкевич, саме Михайло створює у Османській імперії козацькі полки, які віддано воюють з Росією.

І після цього всього Михайло Чайковський продовжує писати літературні твори, отримує славу авантюриста європейського рівня, любить Болгарію з усіх сил і тихо придушує болгарське повстання, тричі за життя змінює віру (католицизм, іслам, православ я), п ять разів змінює дружин (завжди за трагічних обставин), сам цар Олександр ІІ після всіх зрад погоджується стати хрещеним батьком його дитини.

Михайло Чайковський, цей авантюрист і улюбленець долі, який встиг прожити добрячий десяток різних, часом кардинально протилежних життів, наприкінці життя переселяється на Чернігівщину, живе на хуторі, пописує спогади, а потім як найвправніший письменник сам ставить крапку у геніальному сценарії свого життя: пускає кулю в скроню.