Сергій Іванович Васильківський - український живописець, пейзажист

9 червня, 09:04
Улюблений сюжет Васильківського - озброєний козак-вершник в степу, або група козаків на варті, в кінному поході чи на відпочинку.

Сергій Іванович народився в 1854 році в місті Ізюм Харківської губернії (нині Харківської області Україна). Оточення, в якому зростав на Слобожанщині було особливо благодатним для формування творчої особистості. Його дід був чумаком, з козацького роду, а батько - писарем. Можливо, саме він розкрив естетичну виразність каліграфічної лінії.

У 1861 році родина Сергія переїхали до Харкова, який вже в той час був великим культурним центром.

Навчання

Перші навички в мистецтві Васильківський одержав у Харківській гімназії, його вчителем був Д. І. Безперчий (1825-1913) - колишній кріпак, однокласник Тараса Шевченка по майстерні Карла Брюллова.

У роки навчання молодий митець мав можливість користуватися бібліотекою свого родича, поета В. Александрова. У бібліотеці були твори Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Миколи Гоголя. Що справили на нього глибоке враження. Після п яти років навчання в гімназії на вимогу батька Васильківський вступає до Харківського ветеринарного училища. Проте в 1873 році через брак коштів навчання в училищі переривається. Працював деякий час канцелярським службовцем при Харківському казначействі.

З 1876 по 1885 рік він навчався в Петербурзькій Академії Мистецтв у пейзажному класі у М. К. Клодта (1832-1902) і В. Д. Орловського (1842-1914). Академію Мистецтв Васильківський закінчив із золотою медаллю. Успішне навчання доповнювалося враженнями від виставок передвижників та поїздок на батьківщину.

У 1879 році за етюд з натури Васильківський одержав першу академічну нагороду - малу срібну медаль. У студентські роки він зазнавав нестатків, жив на горищі в Академії, у так званій казьонці , разом з П. Мартиновичем, О. Сластьоном, Г. Ладиженським, М. Самокишем, Я. Ціонглінським, які стали відомими художниками. У 1881 році здобув другу малу срібну медаль.

У 1883 році, виконавши навчальну програму, подорожує по Україні, створює ряд відомих пейзажів Весна в Україні , Влітку , Кам яна балка , На околиці , що дозволило йому взяти участь у конкурсі на золоту медаль та всеросійській академічній виставці. За пейзажні етюди, в яких він передавав мальовничість української природи, він отримав 5 срібних і одну малу золоту медаль, а за картину На Дінці (1885, не збереглася) - велику золоту і право на зарубіжну поїздку для фахового вдосконалення.

Подорож по Європі

У березні 1886 року Васильківський виїжджає за кордон. Він живе у Франції, подорожує по Англії, Іспанії, Італії, Південній Африці та Німеччині. Там він знайомиться з колекціями художніх музеїв, удосконалює майстерність, користуючись порадами В. Орловського та І. Похитонова, які жили в той час у Парижі, багато працює, виставляє свої твори у Паризькому салоні.

Перебування за кордоном укріпило бажання спрямувати свій талант на розвиток пейзажного жанру в українському мистецтві. Васильківський мандрував пішки Харківщиною, Полтавщиною, спускався Дніпром до Запоріжжя. Художник малював українські праліси та левади, сільські хати і вулиці в різні пори року, часто з нескладними жанровими мотивами, що органічно вписуються в природу, - уникаючи спрощення, поглиблюючи структуру образів.

Найбільш відомі роботи

Улюблений сюжет Васильківського - озброєний козак-вершник в степу, або група козаків на варті, в кінному поході чи на відпочинку.

Високо цінуючи творчу незалежність, Васильківський не пов язував себе членством в будь-які об єднання і представляв свої роботи на виставки різних товариств Петербурга, Харкова, Києва. Від Академії Васильківський відійшов.

У 1900 році організував у Харкові першу персональну виставку з 120 творів.

Перед смертю він заповів Музею археології та етнографії Слобідської України понад 1340 своїх творів та значну грошову суму для створення у Харкові великого національного художнього музею.

Художник Сергій Васильківський залишив майже 3000 робіт, в останні дні життя півтори тисячі з них він передав Харківському художньому музею. На жаль, велика частина з них загинула під час Другої світової війни, і сьогодні в музеях і приватних зібраннях знаходиться близько 500 його творів.

Козаки в степу

Весна в Україні

Козацький двір

Українська церква

Чумацький шлях

Околиця

Полтавщина

Козачий пікет