Український парламент, як завжди, обрав найдовший шлях до мети...

У пошуках панацеї наші малоосвічені депутати і їхні радники- експерти знову і знову наступають на граблі й проходять повз проблему.

Російська мова в даній конкретній ситуації (з піснями в радіоетері) виступає не в ролі інструменту комунікації чи творення культури, а в ролі комерційного інструменту і соціолекту.

У своїй символічній функції спрощена російська мова (піджн-рашн) попсових текстів пісеньок на ефемках утверджує вартості і переказує спосіб життя запанілого чекістсько-бандитського середовища, нового рашистського геренфольку.

Цей соціальний ліфт здається мільйонам лохів доступним і привабливим, вони не розуміють, що вори в законі - нащадки злодійських династій (так само, як і їх сіамські близнюки-чекісти), а дружинами мільярдерів можуть стати тільки дочки мільярдерів, і мезальянси бувають дуже рідко, як і в правдивих аристократів (теж нащадків бандюків і горлорізів).

Отже, ламати треба всю систему, а не окремі унітази в райкомі партії.

Якщо найбільш загально: треба створювати реальне конкурентне середовище в усіх сферах, у т.ч. мистецтві, соціальні ліфти для україномовних українців, відверто говорити, що у нас війна з нацистською Росією, що має бути тотальна блокада продукту з Росії та торгівлі з нею, повна і цілковита блокада Криму, Придністров я, окупованих територій на сході аж до перемоги, жорстка і непримиренна розправа з усіма агентами ворога, десятикрат потужніша люстрація (усунення від активного політичного життя усіх, хто був пов язаний з колаборантським зрадницьким режимом Януковича), і як не парадоксально, саме це допоможе українській мові, а не естетичні якості високої прози й поезії, вишуканий смак музикантів і співаків чи прикольна легкість буття барвистих маргіналів, чого у нас ніколи не бракувало й не бракує.

Український парламент, як завжди, обрав найдовший шлях до мети...