Їх акредитації можуть анулювати...

Чи можу я промовчати? Ні. Журналістська солідарність? Ні. Це пост про совість, в першу чергу! Невже сенсація і видовищні кроваві кадри, цінніші за життя ДЕСЯТКІВ українських військових?! Чим керувалася пані Станко, проводячи на позиції українців - російську журналістку? Викрито до дрібниць одну з опорних українських позицій, засвічені підходи до неї, озброєння, обличчя хлопців і найголовніше - в кращих традиціях драми - розкадровано до дрібниць полеглих воїнів. Щиро бажаю, аби ви зустрілись очима з їхніми мамами і дружинами.

Я знаю, як важко завоювати довіру на фронті. Не так давно ми нагороджували українських воїнів за ту ж таки ДОВІРУ до нас - журналістів. Ми називали одне одного - воїнами одного фронту. Тепер через гонитву за сенсаціями одних - страждатимуть усі колеги. Однак навіть це не головне. ЖИТТЯ - це те, що має залишатися основним в нашій роботі! Задля їх збереження - ми десять тисяч разів думаємо над кожним кадром, випущеним в ефір - хоч би не спалити, хоч би не підставити!....

Виходить, що для декого - життя воїнів - це дрібниці????....

Штаб АТО сьогодні звернувся до СБУ з проханням позбавити журналістів Громадського Анастасії Станко, Костянтина Реуцького і російської Нової газети Юлії Полухіної - аккредитацій. Я вважаю, що за такі промахи потрібно вводити в Україні значно тяжчу відповідальність. Хтось звісно заявить - ЦЕНЗУРА, ГВАЛТ! Вибачте, друзі, але у нас в країні війна і працювати на руку ворогу - це зрада Батьківщині.

У мене все.