Кримська карта Кремля

12 серпня, 08:45
Що думають німецькі експерти та політики про саму ситуацію та її можливі загрози?

Криза російсько-українських відносин вкотре загострилась через Крим.

10 серпня Федеральна служба безпеки (ФСБ) Росії звинуватила Україну в підготовці терактів на території окупованого Росією Криму.

Києву закинули також обстріли кримської території та підготовку до прориву диверсійно-терористичних груп.

Реакцією РФ стало скасування президентом Володимиром Путіним можливої зустрічі лідерів "нормандської четвірки", що мала відбутися на полях саміту Великої двадцятки (G20) в Китаї. Київ, своєю чергою, назвав звинувачення неправдивими та закинув Москві спроби відволікти в такий спосіб увагу від нарощування військової присутності на анексованому півострові.

Берлін закликає до стриманості

Реакцією Берліна на такі серйозні взаємні звинувачення став заклик до стриманості сторін. "Сторонам слід облишити будь-які кроки, що могли б призвести до ескалації ситуації", - наголосили у МЗС ФРН у відповіді на запит DW.

Депутат Бундестагу Карл-Ґеорґ Вельманн також закликав сторони і далі шукати саме політичного рішення й облишити "брязкання зброєю". Так само й уповноважений уряду Німеччини зі співпраці з РФ Ґернот Ерлер застеріг від "небезпеки" й вказав на необхідність саме політичного процесу врегулювання.

Сумніви щодо правдивості

Утім, в ЄС й досі утримуються від коментарів щодо ситуації в Криму. На думку Ґернота Ерлера, це пояснюється насамперед браком незалежних підтверджень подій, про які заявила Росія.

Схожу думку висловив і аналітик Інституту Євроатлантичного співробітництва Андреас Умланд. "Невідомо, наскільки правдивою є саме російська версія подій", - заявив експерт у розмові з DW.

Водночас він не виключає того, що якісь дії українських спецслужб дійсно могли мати місце в регіоні.

Й навпаки, цілком можливо, що все це - "лише вигадки самих же росіян", зазначив Умланд. Аналітик згадав і про іншу версію, яку розглядає дехто з експертів, а саме, що події могли бути й інсценізацією з боку самої ж РФ.

Правдивість повідомлень обох сторін ставить під сумнів і депутат Бундестагу Карл-Ґеорґ Вельманн. На його думку, слід дуже обережно оцінювати такі заяви. Він вважає, що "варто надіслати спостерігачів" на місце подій, щоб розібратися, що ж дійсно відбулося.

Безпека в регіоні

Може бути, що за інцидентами криється інтенсивна підготовка до широкомасштабного наступу з боку Росії на українську територію, припустив Умланд. Метою такої операції, на його думку, могло б бути "створення широкого сухопутного коридору" між Донбасом та Кримом. Утім, сам аналітик і не гадає, що Росія "настільки нерозумна", щоб піти на таке загострення конфлікту, адже воно може вилитися в десятки тисяч жертв. Умланд висновує, що це, радше, елементи психологічної війни проти України, аби "відлякувати інвесторів, або примусити Захід піти на поступки у врегулюванні ситуації з Росією".

Останні заяви Кремля, однак, дуже непокоять керівника представництва Фонду імені Генріха Белля у Москві Єнса Зіґерта. "Саме в серпні в Росії відбуваються жахливі речі", - сказав Зіберт. Можливу підготовку наступу з боку Росії він теж не виключає, адже будь-які розмови про "безпеку в регіоні" - безпідставні. "Там (на Донбасі. - Ред.) точаться бойові дії", - додав експерт. На його думку, існує небезпека того, що ситуація може ще більше загостритися, у будь-якому разі - "останні події - це крок до ескалації".

Про потенційну небезпеку говорить також й Ерлер. За його словами, в Берліні й так "дуже стурбовані" через загострення ситуації на Донбасі, де ледь не щодня є повідомлення про нові жертви та сутички. Тож нинішні події, у тому числі й оголошення Києвом підвищеної бойової готовності, є ніщо інше, як "додаткові кроки у бік ескалації", зазначив Ерлер.

Смерть "нормандського формату"?

Заяви Володимира Путіна можуть переслідувати й зовсім іншу мету, а саме "поховати" "нормандський формат", не виключає Андреас Умланд. "Росія спробує запропонувати інші формати переговорів з Заходом, наприклад "Сурков-Нуланд" (помічник президента РФ Владислав Сурков та заступниця держсекретаря США Вікторія Нуланд. - Ред.)", - припустив експерт. А це означатиме виключення з переговорного процесу Німеччини та Франції, пояснив Умланд.

Про небажання Кремля співпрацювати в "нормадському форматі" говорить й Ґернот Ерлер. На його думку, про це свідчать дії російського президента, який, посилаючись на події в Криму, вирішив не проводити зустріч лідерів "нормандської четвірки", про яку навіть не було остаточної домовленості. "Це ще раз доводить, що російська сторона не має особливої зацікавленості в подальшому політичному процесі, - наголосив уповноважений уряду ФРН. - Це нас дивує й турбує".

Депутат Бундестагу Вельманн, своєю чергою, впевнений, що "нормандський формат" потрібен для припинення кровопролиття на Донбасі. Більше від нього ніхто не очікував. Фактором, який ослаблює цей формат, політик вважає відсутність Вашингтона в переговорах. На погляд Вельманна, слід провести ще одну Гельсинську конференцію, аби обговорити ситуацію з безпекою в Європі. У тому числі й роль Росії.