За пристрастями навколо перейменування Московського проспекту Києва на проспект Бандери залишився в тіні знаменний факт: у столиці більше нема вулиць російських полководців Кутузова і Суворова (останній - до всього ще й кат Варшави, так що польські політики могли б і подякувати Київраді). Замість них на Печерську тепер вулиці українських воєначальників доби УНР - Омеляновича-Павленка й Алмазова.
Київ поволі перехолить від декомунізації до очищення від символіки російського імперіалізму. Але на Півдні України - картина зовсім інша.
У Миколаєві, Херсоні, Одесі, Мелітополі російська імперська пропаганда працює на всю котушку - сотні пам ятників, назв, експозицій переконують українців, що історія починається з кінця 18го століття, коли російські царі й полководці все тут основалі й освободілі .
В Херсоні центральні вулиці мають імена Ушакова й Суворова (останній міськрада навіть не повернула чудову історичну назву). І всюди розповідають про перший корабель Чорноморського флоту , збудований росіянами в тисяча сімсот сімдесят якомусь там році.
Це при тому, що в ці дні виповнюється 400 років блискучого походу флоту Сагайдачного на Кафу, не кажучи вже про морські походи Аскольда та рюриковичів.
Українське військо та флот присутні були тут і в часи Русі, і за Сагайдачного, і за Олешківської січі (до речі, на в їздах в Олешки досі стоїть ганебний напис цюрупинськ ).
А ще ж не менше за російські війська у цих краях відзначалися давні елліни, скіфи, кримські татари, турки. Південь стане по-справжньому українським, коли тут замість усіх цих суворових-ушакових-потьомкіних та єкатерінфторих будуть гідні пам ятники й центральні вулиці Костя Гордієнка, Антона Головатого, Пилипа Орлика, Петра Сагайдачного, князів Аскольда, Святослава, Володимира, українських державників, митців чи вчених різних часів.
Коли замість російської міфології в музеях і закладах освіти подаватиметься нормальна історія, а замість барельєфів з російськими окупантами будуть зображення нашого війська - давньоруського, козацького, УНРівського чи сучасного.
Використана література: джерело