Імпотенція влади

Сьогоднішній день, як і передбачалось, став моментом концентрації мантри, яку вдовбують ще зі шкільної парти про те, що Грушевський загубив Україну...

Сьогоднішній день, як і передбачалось, став моментом концентрації мантри, яку вдовбують ще зі шкільної парти про те, що Грушевський загубив Україну, бо не дав Скоропадському сформувати армію, що Скоропадський зробив те саме, бо не домовився з Петлюрою, а Петлюра - бо його кинув Махно, й так далі.

Президент твердить про розхитування, Парубій з трибуни зачитує, певне, занотовані ще в юні роки витримки з емігрантської літ-ри.

Виходить Владислав Верстюк і з листочка тягне передмову до якоїсь зі своїх робіт. Приємно здивував хіба що Volodymyr Viatrovych .

Всі розумні заднім розумом повчають, до чого ж призвело взаємопоборювання сто років тому.

І жодна скотиняка не згадає справжню причину програшу. Що для більшості селян чи не єдиним стимулом йти до війська (будь-чийого) була можливість отримати ще одну пару нових чобіт.

І що більшовики в Україні стали не причиною, а симптомами імпотентності влади у вирішенні єдиного питання - землі.