Опір фашизму

На противагу сталінському «антифашизму» та «антифашизму» сьогоднішньої Росії, ДНР, ЛНР, антифашизм, який сповідували члени проводу ОУН та бійці УПА полягав у протистоянні тоталітарним державам і створенні вільних народних республік всіх народів.

Більше про погляди бандерівців можна прочитати у брошурі авторства одного з провідних ідеологів ОУН Ярослава «Стояра» Старуха, який проаналізував тотожність сталінського комунізму і фашизму ще за десятиліття до відомих світових праць – у 1946-му.

«Фашизм є там, де є диктатура, тоталітарний устрій, шантаж над правами одиниці, державний централізм, поліційний терор, концентраційні табори, де є монопартійна система і урядове насильне вивищування і звеличування пануючого диктатора, де панує мілітаризм і загарбницький імперіялізм, де немає особистої ні національної свободи, де нема свободи сумління, думки, слова, друку і товариства чи партії, де нема правдивих, зовсім вільних виборів і парламентарної влади, де нема нема людяности, гуманізму, але панує ненависть, терор і розбій».

«Італійський фашизм, німецький гітлеризм і російський большевизм, – робить висновок Ярослав Старух, – це однотипні тоталітарні рухи і системи, що виникли і розвинулися після першої світової війни в різних європейських країнах».

«Сталін приватизував поняття «фашист» як інструмент розправи над політичними опонентами. Відтак світ зручно ділився навпіл: з одного боку антифашисти (це поняття цілком монополізувалося комуністами), з іншого – всі, хто не з ними, а отже – фашисти.

Таке зумисно спрощене бачення реальності стало невід’ємним елементом політичного життя контрольованих Кремлем країн, однією з основ створюваного тоталітарного режиму», - пише історик Володимир В'ятрович.

Книга "Опір фашизму"