"Святий" Йосиф Сталін

Історія, яку залишили нам більшовики настільки курйозна, що насправді для того, щоб розібратися в ній, потрібно не одну ніч провести наодинці з купою матеріалів.

Пострадянські фальсифікатори, лише жалюгідні імітатори історичних спотворювачів епохи СРСР, і те що вони зробили, можна сказати, було лише косметичним ремонтом історичної спадщини совка . Вони, так би мовити: злегка підрум янили історію для того, щоб Володимир Володимирович зміг розповідати про сакральний для росіян Крим.

Але гаразд.

Я давно зрозумів, що ключ до розуміння історії Росії лежить в розумінні подій історії Російської Православної Церкви, яка незмінно панувала над усіма справами і вчинками як російських царів, так, як і виявилося згодом, радянських і демократичних лідерів.

Розвиваючи цю думку, я звернувся до істориків РПЦ, в глиб віків, і що ж я відкопав:

Спотворені сторінки історії

Організація, яку ми знаємо, як РПЦ, з явилася давно і далеко не для служби богові, а швидше для розширення меж володарювання Візантійської Імперії, Другого Риму - Константинополя.

Та звичайно, для нас вірян була підготовлена казка про те, що тільки РПЦ зберігає в чистоті православну віру і канонічний лад, і є земним продовженням божої подоби, але з роками її істинне обличчя надбало своїх сьогоднішніх жахливих контурів.

Візантія давно мала намір збільшити свою паству за рахунок північних земель і завдяки укладанню відомого шлюбу між династіями досягла деяких успіхів, які ми знаємо як початок Хрещення Русі.

У Києві навіть була закладена церква Собор Софіївський, яка дозволяла говорити про рівність Києва Константинополю, але після Великого Розколу церкви всі успіхи не дали жодного результату, оскільки Володимир був хрещеним католиком, і відповідно втратив будь-який зв язок з православ ям.

Вирішенням проблеми став союз Константинополя з Чінгізидами.

Під егідою правильної православної християнізації Європи, на Русь хлинули орди кочівників, завдяки яким православні християни змогли звести тисячі православних церков, побудувати сотні монастирів і знищити всі язичницькі і католицькі храми.

Для затвердження своєї влади на нових набутих територіях в 1326 році в столиці Улусу Джучі, місту рівному Києву - МосКиїв, місту якому Константинополь готував долю важливішу, ніж Києву, був закладений храм, Успенський Собор, який і став згодом головною церквою МосКиївщини.

РПЦ проіснувала як митрополія Константинопольської Церкви до середини 15 століття, і іменувалася вона тоді, навіть маючи митрополію в МосКиєві, як Київська і всія Русі .

В результаті падіння Константинополя, і фактичною втечею Православ я в МосКиїв Російська Церква стає автокефальною, і, подібно до візантійських імператорів, верховними покровителями Церкви тепер були московські великі князі, а потім царі.

Петро Великий скасовує Патріаршество, фактично роблячи в главою держави монарха, і позбавляючи церкву можливості управляти державою надалі.

Російська Православна Церква виявилася безправною, тому в історії Росії настає період реформації.

Нелегальна Церква

З приходом більшовиків до влади в 1917 році у Російської Православної Церкви виникло багато проблем, і хоча церква, завдяки падінню чернецтва, знову повернула собі владу і відновила Патріаршество, очолити країну вона не змогла.

Ленін не любив попів, і новий радянський уряд розгорнув відкрите переслідування РПЦ, передусім, позбавивши її легального статусу.

У 1927 році, для того, щоб вижити РПЦ довелося прийняти умови легалізації, запропоновані більшовиками,і виконуючи роль сексота, церква продовжила своє існування.

Удар по Церкві

Проявивши приголомшливе невміння управляти країною, більшовики замість того, щоб будувати свій горе комунізм вирішили, що грошима розжитися буде набагато простіше, якщо взяти і пограбувати, наприклад, церкву.

РПЦ, незважаючи на всі гоніння і утиски, була дуже багата, і такі інтелектуали як Троцький, давно точили зуб, на нечувані багатства. Саме Троцький запустив машину боротьби з продавцями опіуму для народу, і результати боротьби не змусили себе чекати.

Починаючи з 1934 по 1938 роки РПЦ була майже повністю розгромлена, і на весь СРСР залишилися всього чотири архієрея і декілька сотень пограбованих до нитки діючих храмів, було репресовано 350 000 вірян причому 85 300 з них розстріляли.

Бог допомагає більшовикам

Зараз ні вам, ні мені не тяжко відшукати автора цих рядків.

А ось в роки комунізму, повторити за вождем його улюблену приказку: Бог допомагає більшовикам , міг дозволити собі не кожен.

Навіть зараз для багатьох буде одкровенням визнати, що саме Йосип Сталін відтворив РПЦ, і саме завдяки йому ідеї комунізму знайшли так багато спільного з Православною церквою.

Рух назустріч двом релігіям вождь народів почав задовго до війни, генералісимус усіма силами підтримував православ я, навіть коли йшлося про загрозу не стільки для його кар єри, скільки для життя.

Сталін відмінив гірко відомий ленінський указ: Про боротьбу з попами і релігією .

Сталін регулярно молився в кремлівському храмі і навіть сповідався, про що свідчили і особистий охоронець вождя, і прийомний син, і онук радянського керівника.

У церкву ходили і Молотов, і Калінін, і Малєнков, що став після звільнення з владних органів паламарем в одному з московських храмів.

Син Василя Сталіна Олександр розповідав, що після смерті діда, попа, якому він сповідався, катували: Священика трясли при Хрущові із страшною силою, але він нічого не сказав .

Саме завдяки Сталіну в роки війни, було виділено на відновлення церков мільйони рублів. Саме Сталін наказав заснувати православну газету і повернув РПЦ сотні забраних церков, боровся з діячами мистецтва, що глумилися над православ ям.

У 1943 році батько народів відтворив інститут патріаршества, дозволив чернецтво.

Сталін займався відновленням Третього Риму

Сталін непогано розбирався в історії і, завдяки дружбі з письменником Олексієм Толстим, добре знав справжню історію Росії і був великим прихильником Петра Великого, про що я вже писав на FAKEOFF.ORG в статті: Цар Петро Перший ніколи не був російським.

Зокрема був добре знайомий з його Заповітом Петра .

Сталіну була близька ідея Третього Риму, світового панування Великої Російської Православної Імперії.

Саме з подання Сталіна Московська патріархія ініціювала передачу права честі Першого, тобто Вселенського Патріарха, від Константинопольського до Московського, і всія Русі. Після чого Третій Рим би міг заявити про своє духовне верховенство, і під егідою Православного Хрестового Походу, продовжити свій похід на захід, змітаючи усіх невірних, і встановлюючи свій пролетарський православний протекторат над окупованими територіями.

Зірвав цей грандіозний геополітичний проект особисто Микита Хрущов, якраз тоді, коли двоє з чотирьох східних патріархів вже були готові підтримати ідею визнання Москви як Третього Риму.

Відновлення патріаршества і інші, важливі і амбітні цілі, були поставлені вождем перед РПЦ, але смерть поставила на них хрест.

Нерозірваний зв язок

Сталіну не вдалося об єднати здавалося б суперечливі релігії, навпаки, Сталіну вдалося відродити культ Третього Риму, який здавалося б, в роки Другої світової був остаточно забутий.

Об єднавши комунізм з православ ям, Сталін створив взривну суміш ненависті, брехні і підступності, метою якої, як раніше, було світове панування

Сталін не просто так виховував Фашистську Німеччину, всіляко сприяючи її зростанню, могутності, і процвітанню. Сталін в особі тевтонців знайшов собі своїх завойовників монголо-татар - нащадків Чингізідів, на шаблях яких він хотів дістати для себе панування над світом.

Саме тому Сталін стільки років тренував німців, допомагав Гітлеру утримати владу, і був його єдиним справжнім союзником.

Сталін саме Гітлеру підготував роль Батия, але той не виправдав його очікування, чому Сталін і так горював після Великої Перемоги , розуміючи, що усі його плани щодо світового пануванню зруйновані.

Під червоним хрестом

Російська Православна Церква, відновлена Сталіном в 1943 році, стала його потужним інструментом, його таємним співробітником.

Недаремно кожен священнослужитель за часів СРСР мав військове звання і таємно був співробітником КГБ.

Російська Православна Церква стала виконавцем радянських зовнішньополітичних планів, публічно виправдовуючи комунізм, здійснюючи його пропаганду і створюючи на базі своїх закордонних резиденцій агентурні осередки.

РПЦ завдяки Сталіну знову очолило будівництво королівства кривих дзеркал Імперії Третього Риму.

У 1991 році РПЦ офіційно повернулася на політичну арену, і давши трохи зміцніти виснаженій комунізмом державі, знову взялася за об єднання земель .

Величезну роль РПЦ відіграє і зараз в діяльність лідерів Росії, які кожен свій крок погоджують в головному представництві Третього Риму - церкві Святого Сталіна.

Йосифа Сталіна, святої для РПЦ людини, подвиг якого, для становлення православної церкви не менш значимий, чим подвиг Олександра Невського Неврюя, хрестителя Русі.

Так що, якщо ви побачите в церкві Московського Патріархату образ Святого Вождя - не дивуйтеся, це і справді їх святий.