7 історій про польських депутатів, що не підтримали «геноцид на Волині»

2 серпня, 10:06
Коли минулої п’ятниці спікер польського Сейму Марек Кухцінський запропонував ухвалити резолюцію про визнання геноциду на Волині одноголосно, в залі почулися вигуки незадоволення.

Коли минулої п ятниці спікер польського Сейму Марек Кухцінський запропонував ухвалити резолюцію про визнання геноциду на Волині одноголосно, в залі почулися вигуки незадоволення.

Кричали ті, хто в момент голосування утримався або вийшов з зали. Остаточно Сейм прийняв документ під бурхливі оплески, проте присмак залишився : автори резолюції хотіли саме одноголосного схвалення. Хто ж був проти такого кроку?

Утриматися або вийти з зали це були єдині способи висловити протест проти резолюції. Документ сконструйований таким чином, що проголосувати проти нього означало поховати свою політичну кар єру.

Не йшлося тільки про геноцид як, наприклад, проголосувати проти солідарності з Україною, яка бореться із зовнішньою агресією за збереження територіальної цілісності чи проти гідного поховання всіх знайдених жертв ?

Отже, з-поміж усіх 442 депутатів ніхто не був проти, 10 депутатів утрималися від голосу і 18 не голосувало.

Ті, які утрималися, це депутати опозиції: троє від Громадянської платформи Марцін Свєнціцький, Януш Ціхонь і Мар ян Зембаля; а також 7 депутатів від партії Новочесна Ева Лідер, Катажина Любнауер, Єжи Мейштович, Кшиштоф Мєшковський, Моніка Роса, Йоанна Шойрінґ-Вєльґус і Адам Шлапка.

Що стосується 18, які не голосували, то частини на сесії взагалі не було. Не голосували, наприклад, досить видні політики правлячого Права і справедливості : міністр закордонних справ Вітольд Ващиковський і оборони Антоні Мацеревич. Обоє в той день перебували з візитом у Вашингтоні.

А от офіційного пояснення, чому не голосував Марек Якубяк, заступник голови фракції Кукіз 15, я не знайшов.

З-поміж усіх 72 голосувань того дня Якубяк не брав участі лише в одному, волинському . Між тим він досить емоційно закликав парламентаріїв не боятися українців , бо цей документ можна просунути за два дні .

Однак наші інші історії саме про тих польських політиків, хто був проти такого просування . Ці історії не всі, проте вони показові.

Яцек Протасевич і Стефан Нєсьоловський

Яцек Протасевич був присутній у Сеймі 22 липня, проте у голосуванні за волинську резолюцію участі не взяв. Він донедавна один із найвпливовіших політиків Громадянської платформи (нині опозиційної, донедавна правлячої), три дні як був виключений зі своєї партії.

Яцек Протасевич

Офіційно його виключили за псування іміджу , проте, за версією Протасевича, нині в Платформі йде боротьба поміркованих із консерваторами . Одним із лакмусових папірців цієї боротьби стало голосування у справі Волинської трагедії, говорив він в одній з публіцистичних програм напередодні прийняття резолюції.

Три роки тому ми в Платформі не хотіли вживати слово геноцид , тому зійшлися на формулюванні злочин з елементами геноциду . Щоб для блага всього регіону не загострювати відносин з Україною, наголошував Протасевич.

Натомість нині, за версією Протасевича, теперішній керівник Громадянської платформи Ґжеґож Схетина чимало речей погоджує із Правом і справедливістю .

Зокрема, волинську резолюцію .

Саме через тиск Схетини в Платформі проти документа не голосував ніхто, припускає Протасевич.

Черговим депутатом Платформи , який вийшов з зали в момент голосування, був Стефан Нєсьоловський. Перед тим він виступив проти виключення Протасевича з партії. Обидва, ще раз підкреслю, одні з найвпливовіших політиків Платформи часів Дональда Туска .

Марцін Свєнціцький

Якщо двоє попередніх депутатів Платформи просто проігнорували голосування і не брали участі в дискусії з трибуни Сейму, то Марцін Свєнціцький весь час брав слово.

Він підкреслював, що міцні формулювання нашкодять двостороннім взаєминам, він вказував, що резолюції варто приймати спільно з українським парламентом, він наголошував, що в Україні вшановують УПА не за вбивства поляків, а за боротьбу за незалежність.

Тому я вас закликаю, нехай польські прапори на Майдані не будуть забуті! говорив Свєнціцький під час дискусії щодо проекту на парламентському комітеті.

Чи ви взагалі вірите в те, що говорите? відповідав йому Пйотр Зґожельський з Польської селянської партії. Адже ми маємо стільки доказів того, що вся українська самосвідомість будується на злочинах УПА! Це ж знають учні початкових класів.

Загалом Свєнціцький почув у свій бік чимало колкостей від колег.

Варто додати, що він 20 червня вніс проект резолюції Сейму в справі польсько-українського примирення . У ньому є заклик про продовження примирення і діалогу, розпочатого політичними лідерами і духовенством , а також прохання до Верховної Ради України прийняти такий же заклик.

Проект не вийшов за межі парламентської комісії.

Єжи Мейштович

Досить активний загалом депутат партії Новочесна . Це він висловив спротив на пропозицію спікера Сейму прийняти волинську резолюцію одноголосно процедурою акламації.

Європа переживає різкий поворот у своїй новітній історії , наголошував він під час парламентської дискусії. У мільйонів людей руйнується почуття безпеки і впевненості в майбутньому. Тому зростає страх перед незнайомим, ксенофобія і націоналізм. З тривогою ми спостерігаємо за подібними явищами в нашій країні.

Адам Шлапка

Черговий депутат від партії Новочесна , який утримався від голосування і брав участь у парламентській дискусії щодо проекту. В його випадку просто наведу виступ з трибуни Сейму з урахуванням реакції зали.

Шлапка: Давайте разом (з українцями) будувати консенсус і переконувати, що це був злочин.

Голос із залу: Геноцид!!!

Шлапка: ...бо ціль така, щоб і українці також це визнали. Тому закликаю всіх депутатів не використовувати цей жахливий злочин...

Голос із залу: Геноцид!!!

Шлапка : ...а прагнути вшанувати пам ять жертв і шукати рішення в дусі примирення, тому що суттю нашого державного інтересу є добрі відносини з Україною. А ви про це часто забуваєте і граєте саме так, як хоче Владімір Путін.

Зала: сміх, оплески.

Богдан Борусевич

Сенатор, колишній спікер Сейму, один із найвідоміших діячів антикомуністичної опозиції.

Нагадаю, ще перед резолюцією Сейму польський Сенат, верхня палата парламенту, закликав назвати події 1943 р. геноцидом .

Борусевич під час дискусії в Сенаті вказував на те, що проект невідомо звідки взявся на порядку денному (це правда, волинське питання в обох палатах потрапляло на розгляд у більшості випадків в останній момент), а також на те, що проект несправедливий щодо української сторони.

Тоді загинули кільканадцять тисяч українців! наголошував Борусевич під час дискусії в Сенаті. Дії поляків мали менший масштаб, але вони були такі ж жорстокі, як і дії другої сторони. Дискусія необхідна, але тільки спільна дискусія поляків і українців. Нам не можна бити палкою по голові Україну тому, що та нині слабша від нас!

Єжи Вцісла

Теж сенатор і, напевне, найбільш неочікувана історія.

Перед голосуванням Сейму він надіслав листа, в якому протестував проти одноголосного прийняття парламентом волинської резолюції . Пікантність ситуації в тому, що за тиждень до голосування Єжи Вцісла приїхав до Одеси на запрошення Опозиційного блоку , щоб зустрітися з Радою матерів 2 травня .

Зустріч не відбулася, бо сенатора з колегами заблокував у готелі Автомайдан.

Цей жест ( волинська резолюція Сейму .) закриє двері політичного діалогу з Україною , так Вцісла закликав своїх однопартійців не приймати резолюцію одноголосно. Я це зрозумів, коли під час мого драматичного перебування в Одесі один із активістів Автомайдану сказав мені: Ми знаємо, що ви друг України, бо голосували проти геноциду .

Інші, які утрималися

Я не написав окремих історій про депутатів Громадянської платформи Януша Ціхоня і Мар яна Зембаля, а також депутатів партії Новочесна Еву Лідер, Катажину Любнауер, Моніку Росу, Йоанну Шойрінґ-Вєльґус і Кшиштофа Мєшковського.

Кшиштоф Мєшковський

За винятком останнього, вони не брали участі в обговоренні волинської резолюції , проте утрималися під час голосування.

Загалом це депутати-ліберали, які критикували такі рішення Сейму, як-от загострення аборційного законодавства чи реформа шкільної освіти.

Кшиштоф Мєшковський перед самим голосуванням за волинську резолюцію риторично питав:

Чи словом геноцид адже таке визначення має давати Гаазький суд, а не ми, політики, хочемо довести до балканізації польсько-українських взаємин?..

* * * * *

Відразу після волинського голосування в польському інтернеті з явилися фото 10 зрадників , які утрималися.

Ганьба в Сеймі! Ці депутати хотіли заблокувати пам ять жертв геноциду на Волині. І програли , таким був заголовок на популярному польському порталі.

Не буду судити, в чому була зрада, а в чому піррова перемога проте парламентська дискусія про Волинь на вістря польських політичних дебатів поставила добре знані в Україні