Стосовно польського і українського контекстів

14 липня 2016, 09:00
Тут спитали моєї думки стосовно польського і українського контекстів зараз. Я, якщо чесно, майже про це не думаю, може радше відчуваю. З мене ніякий експерт у цих питаннях. Є тільки речі, які для мене очевидні в сенсі глобальнішому.

Тут спитали моєї думки стосовно польського і українського контекстів зараз. Я, якщо чесно, майже про це не думаю, може радше відчуваю. З мене ніякий експерт у цих питаннях. Є тільки речі, які для мене очевидні в сенсі глобальнішому.

Перше - це те, що не відбувається нічого непередбачуваного і незвичного. Можна взяти собі якісь тексти з 30-х років, репортажі чи публіцистику і це багато в чому може бути такий собі гайдлайн по сучасній ситуації.

Друге - в Україні, як і в Польщі ( зрештою як і у всій Європі і не лише) популізм як явище взяв верх над всім, що можна було би окреслити поняттям здоровий глузд , я вже не говорю про гуманізм. Єдина для мене особисто відмінність між українським та польським контекстами у цьому випадку полягає в тому, як ним користуються.

На мою дуже скромну неекспертну думку в Україні популізм є фактично ідеологією - примітивною, вульгарною, але ідеологією. Український політикум у своїй абсолютній більшості послуговується популістичною риторикою, будує на ній і нею політичні програми, формує політичний дискурс. Якщо почитати програми українських партій (я робила це останній раз як сумлінна громадянка перед виборами), вони майже нічим суттєво не різняться, а те, що їх всіх найбільше об єднує - непродуманість структури і повна абстракція обіцянок. Ну і звісно відсутність будь-якого стратегічного мислення, це по дефолту. Мені здається, що так відбувається тому, що наша політична еліта інтелектуально гранично убога, вони просто не здатні генерувати щось інше ніж пустопорожні популістичні наративи.

А от в Польщі трохи інша ситуація. Коли я читаю новини, якісь тексти тамтешніх політиків, мені чітко проглядається далекоглядна стратегія. PiS працює як добре злагоджений годинниковий механізм. Вони не дурні, дуже навіть навпаки. І популізм не є їхньою ідеологією, він є інструментом, який вони вміло пускають в хід для просування власне ідеології. Цим вони, наприклад, можуть бути небезпечнішими для Польщі, ніж наші політики для нас.

Що ж стосуєтсья суспільств, то і там і тут вони (ми) є інертними, більше ніж нам би хотілось думати. Ні там ні тут немає, як виявилось, достатньої критичної маси, яка зможе будувати щось принципово нове і розвивати це нове довше ніж одне десятиліття. Так чи інакше ейфорія минає і більшість ( маса за Гассетом) далі ведеться на те, що є більш стабільним - а це саме популізм. Можливо навіть немає нічого стабільнішого за нього у пострадянському просторі.

Націоналізм, до певної міри навіть шовінізм, фундаменталізм особливо релігійний (а далі все, що нас хвилює нащодень - нетерпимість до інших , консерватизм, апелювання до історичних міфів, тощо) - для мене це наслідки, а не причини. Я не вірю в те, що найближчим часом щось принципово зміниться. Мабуть буде тільки гірше. І єдине, що можна робити - працювати над критичною масою альтернативного суспільства, яке не буде боротись із цими всіма ізмами , бо їх неможливо побороти. Мені дається, що можливо тільки вибудувати паралельну ефективнішу структуру і запропонувати її як вибір до наявної. Це десятиліття якщо не більше.

Звучить якось абстрактно і вже точно немає там нічого нового, бракує цитат мудрих світу цього, посилань на статті і може цифр. Але я останнім часом більше не можу мислити такими категоріями, надто лінива стала