Cтавлення до окремих історичних постатей та процесу декомунізації в Україні

22 листопада, 13:17
Згідно з результатами дослідження, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» у листопаді 2016 року, майже половина опитаних (48%) підтримують ідею заборони комуністичної ідеології в Україн

Згідно з результатами дослідження, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» у листопаді 2016 року, майже половина опитаних (48%) підтримують ідею заборони комуністичної ідеології в Україні, проти – 36%, не визначились – 16%. За два останніх роки кількість прихильників заборони не змінилась.

Більшість мешканців Заходу (78%), половина жителів Центру, третина мешканців Півдня підтримують заборону комуністичної ідеології, тоді як на Сході таких - 18%.

Чим молодші респонденти та чим вищий рівень їх освіти, тим більше вони підтримують ідею заборони комуністичної ідеології. Чоловіки виступають за її заборону відносно більше, аніж жінки. Серед тих, хто живе в селі, більше підтримують ідею заборони, ніж серед містян.

Заборону комуністичної ідеології найбільше підтримують прихильники партій патріотичного спрямування, таких як Свобода та Національний рух Яроша (понад 80%). Натомість найбільше противників цієї ідеї серед симпатиків партії «За життя» та Опозиційного блоку (по 70%).

Третина опитаних підтримують заборону в Україні націоналістичної ідеології (40% - проти і чверть – не визначилися з цього приводу). За два останніх роки кількість прихильників заборони націоналістичної ідеології зменшилась з 40% до 35%.

Майже половина жителів Півдня, 40% мешканців Сходу, третина жителів Центру підтримують заборону націоналістичної ідеології, на Заході таких тільки 20%.

Чим старші респонденти та чим нижчий рівень їх доходів, тим більше вони підтримують ідею заборони націоналістичної ідеології. Жінки виступають за заборону відносно більше за чоловіків.

Серед тих, хто живе в місті, більше підтримують ідею заборони, ніж серед жителів сільської місцевості (38% та 28% відповідно). У розрізі партійних вподобань ситуація зі ставленням до заборони націоналістичної ідеології повністю протилежна з ситуацією із комуністичною ідеологією. Найбільше прихильників ідеї заборони націоналізму серед симпатиків партії «За життя» та Опозиційного блоку (понад 55%), найменше – серед прихильників партії Свобода та Руху Яроша.

41% опитаних підтримують ініціативу демонтажу всіх пам’ятників Леніну в Україні, разом з тим майже половина респондентів (48%) - проти цієї ініціативи, 11% - не визначились. На Заході найбільше (72%) підтримують цю ідею, в Центрі цей показник менший майже в два рази – 41%, на Півдні – майже в три (26%), а на Сході – в чотири рази (18%).

Чим молодші респонденти та чим вищий рівень їх освіти, тим більше вони підтримують ініціативу демонтажу пам’ятників Леніну. Мешканці сіл прихильніше ставляться до ідеї демонтажу пам’ятників Леніну, ніж городяни. Чоловіки підтримують ініціативу відносно більше за жінок.

Серед симпатиків партій найбільшими прихильниками ідеї демонтажу пам’ятників Леніну є симпатики Свободи та Національного руху Яроша (понад 75%). У середовищі виборців БПП, Самопомочі та Громадянської позиції прихильників цієї ідеї вдвічі більше аніж противників (орієнтовно 60% проти 30%). Натомість серед симпатиків Радикальної партії та Батьківщини противників та прихильників демонтажу майже порівну. Виборці партій «За життя» та Опозиційний блок – в абсолютній більшості проти цієї ініціативи.

Ставлення до ініціативи перейменування радянських назв мiст i вулиць в Українi неоднозначне. В цілому її швидше не підтримують (57%), аніж підтримують (35%). Водночас, якщо допустити, що перейменування може відбуватися вибірково, то ставлення до ініціативи значно пом’якшується і кількість прихильників вже перевищує кількість противників (49% проти 44%). Так, 34% вважають, що перейменовувати потрібно лише ті назви, які названі на честь радянських політичних діячів, які вчинили злочини проти Українського народу і це документально доведено, 15% - всі назви, які названі на честь радянських політичних діячів. Водночас, 44% все одно не підтримують ідеї перейменування вулиць взагалі, а 7% - не визначилися.

Найбільш позитивно сприймають перейменування на Заході, тоді як на Сході і Півдні переважно негативно. При цьому, чим вищий рівень освіти опитаних, тим вища підтримка ідеї перейменування радянських назв міст та вулиць. Чоловіки підтримують ініціативу відносно більше ніж жінки. Найменша підтримка ідеї перейменування – у найстаршій групі респондентів (60+ років). Серед жителів сіл ідея перейменування має більшу підтримку, ніж серед жителів міст.

У розрізі прихильників партій ситуація схожа із оцінкою ідеї демонтажу пам’ятників Леніну. Єдина суттєва відмінність у тому, що співвідношення прихильників та противників відрізняється у сторону збільшення останніх.

72% опитаних українців позитивно ставляться до Михайла Грушевського, 8% негативно. Близько половини позитивно оцінюють Івана Мазепу (52%) та Петра І (50%), водночас негативне ставлення до останнього дещо більше (29% проти 22%).

До Фіделя Кастро позитивно ставляться 36%, негативно – 22%, 42% вагаються із оцінкою або взагалі його не знають.

35% позитивно ставляться до Степана Бандери, 46% – негативно, 18% вагаються із оцінкою. 26% позитивно ставляться до Симона Петлюри, 45% – негативно. Майже чверть вагаються зі ставленням.

25% позитивно ставляться до Рональда Рейгана, 24% – негативно, половина – вагаються або його не знають.

Найгірше ставлення до Сталіна та Леніна – лише 22 і 25% опитаних відповідно відзначили позитивне ставлення до них. Саме ці постаті мають і найвищі показники негативного ставлення – дві третини негативно ставляться до Сталіна, майже 60% – негативно до Леніна.

Динаміка свідчить про те, що кількість прихильників Сталіна за останні роки практично не змінилася (20-24%). Позитивне ставлення до Бандери значно зросло у порівнянні з показниками 2012 року (35% цього року проти 22% у 2012), і трохи збільшилось у порівнянні з 2014 роком (31%).

Цього року кількість українців, які позитивно оцінюють Петра І зменшилась у порівнянні з результатами 2012 року, проте залишилась на тому ж рівні, що і у 2014 році – 59% (2012) та 50% (2014, 2016). Тоді як позитивна оцінка Мазепи зросла (до 50%) у порівнянні з результатами 2012 (44%) та 2014 (41%) років.

На Заході спостерігається позитивне ставлення до постатей-українців – Грушевський, Мазепа, Бандера та Петлюра, тоді як на Сході виражене позитивне ставлення до історичних постатей-росіян – Петро І, Ленін та Сталін.

Чим вищий рівень освіти респондентів, тим більш виражене їх позитивне ставлення до Грушевського, Мазепи, Петлюри та Рейгана. Натомість, чим нижчий рівень освіти респондентів, тим більш виражене їх позитивне ставлення до Леніна та Сталіна.

Серед тих, хто проживає у селі, більш позитивно оцінюють Грушевського та Бандеру і більш негативно Петра І, Кастро, Леніна та Сталіна.

Прихильники партії Свобода найкраще ставляться до Грушевського, Мазепи та Бандери, прихильники БПП позитивно оцінюють Грушевського, Мазепу, Бандеру та Петлюру. Серед тих, хто підтримує Самопоміч, позитивною оцінкою виділили Грушевського, Мазепу та Бандеру. Прихильники партії Опозиційний блок найбільш позитивно оцінили Петра І, Леніна та Сталіна.

Аудиторія: населення України від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2.2%. Терміни проведення: 4-11 листопада 2016 р.