Аваков призначив аферистку керівником Управління МВС із забезпечення повернення активів

Арсен Аваков завжди вирізнявся дивною кадровою політикою. І саме його кадри були причиною для постійної критики Чеботар як заступник міністра, Єршов як керівник ДАІ, Янішевський як заступник перейменованого київського Беркута .

Але кульмінації абсурду кадрова політика Авакова досягнула, коли він призначив таку собі Олену Тищенко керівником спеціально створеного для неї Управління МВС із забезпечення повернення активів, одержаних злочинним шляхом.

Якщо переповідати в деталях, хто така Тищенко, це буде готовий сценарій для фільму.

Спочатку вона, юридично супроводжуючи схеми Мухтара Аблязова, була спільником казахського Лазаренка , який був оголошений у розшук Казахстаном, Росією та Україною за звинуваченнями в крадіжці мільярдів доларів.

Правоохоронців до Аблязова привела також Тищенко, яка не помітила слід приватних детективів, коли поспішала на побачення до казахського мільйонера на секретну віллу у Франції.

Згодом сама Тищенко була арештована у Москві але, визнавши свою провину та здавши Аблязова, вийшла на волю.

Усе це детально викладено в рішеннях британського суду та публікація провідних західних видань аж до фотографій детективів, які вели за нею спостереження.

За всіма ознаками, з такою репутацією Тищенко сама мала би постати перед правосуддям але аж ніяк не займатися питаннями повернення активів.

Нас же цікавить інше.

Річ у тім, що Аваков, традиційно представляючи свою нову підлеглу на фейсбуці, згадав, що Тищенко, не покладаючи рук, працювала на благо вітчизни в комітеті Верховної Ради з питань боротьби із корупцією.

За збігом обставин, сьогодні я обраний депутатом в цьому комітеті тож вирішив навести довідки щодо Тищенко.

З ясувалися дивовижні речі.

У відповідь на моє звернення до Апарату Верховної Ради було повідомлено, що Тищенко працювала понад дев ять років, з 16 березня 2005 року по 22 квітня 2014 року на посаді старшого консультанта секретаріату комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією.

Щоправда, Тищенко працювала лише на папері з дев яти років реально вона була задіяна на державній службі менше двох .

В інший час вона проживала у Лондоні, де вона спочатку навчалася, а потім працювала юристом .

Формально ж відсутність на роботі у Верховній Раді Тищенко виправдовувала тим, що перебуває у декретній відпусці.

За офіційною інформацією, робота Тищенко виглядала так:

16 березня 2005 року її зараховують на роботу до Верховної ради, але менше ніж через десять місяців вона бере декрет до 3 січня 2006 року.

Далі рік і десять місяців декрету до 26 листопада 2007 року.

Потім вона ще два місяці працює і 5 лютого 2008 року бере декрет до 20 листопада 2010 року.

Потім ще чотири місяці працює і з 28 березня 2011 року по 22 квітня 2014 року знову на три роки іде в декрет.

Звідки виходить вже не до Верховної Ради, а в адміністрацію президента під патронат Сергія Пашинського.

Декрет це законне право Тищенко, гарантоване законом.

Якби Тищенко просто жила в Лондоні, перебуваючи дев ять років в штаті українського парламенту це ще півбіди.

Але Тищенко працювала, порушуючи тим самим українські закони.

Про свою роботу в Лондоні юристом, а потім крос-координатором міжнародних судових спорів Тищенко сама розповіла в численних інтерв ю на TV у липні цього року.

Там же Тищенко особисто визнала, що працювала адвокатом Аблязов.

Аналогічна інформація про роботу Тищенко на Аблязова міститься в чисельних статтям, починаючи з The Wall Street Journal та закінчуючи Corriere della Sera.

Крім того, інформація стосовно роботи Тищенко в якості юриста бізнес-корпорації Мухтара Аблязова підтверджується і в Рішенні Високого суду Англії та Уельсу щодо казахського мільярдера .

І саме як юрист Аблязова вона була вміщена під арешт в Росії, звідки вийшла, здавши свого клієнта правоохоронним органам.

Отже, вся вищенаведена інформація однозначно підтверджує те, що Тищенко, перебуваючи на державній службі в Україні, працювала в бізнес-імперії Аблязова за межами України.

Це пряме порушення закону України Про засади запобігання і протидії корупції пункту 1 частини першої статті 7:

державним службовцям забороняється займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України .

Усі викладені факти я направив до Генпрокуратури та на Арсена Авакова.

Чи прозріє нарешті міністр внутрішніх справи чи далі буде закривати очі на відверте порушення закону, і далі поглиблюючи свою кадрову кризу.