Як Інтерпол рятує Януковича

У вівторок. 21 липня 2015 року, Інтерпол зняв колишнього президента Януковича з розшуку.

Це погана новина, але за цим заголовком приховано значно більше, ніж просто слово«зрада».

Якщо вас не задовольняють поверхневі відповіді на складні запитання, то вам слід знати, що за цим стоїть.

Отже, для оголошення в розшук по лінії Інтерполу людині має бути оголошена підозра в конкретному кримінальному провадженні.

У випадку з Януковичем це була справа Укртелекому.

Чому Януковича оголосили по цій справі?

Бо за злочини проти Майдану Інтерпол відмовляє у розшуку будь-яких українських громадян, від Януковича до командира роти «Беркуту» Садовника, вбачаючи у цьому політичне переслідування.

При чому цей синдром відмов Інтерполу перекидається вже і на інші епізоди.

Так, у 2015 році організація не захотіла оголошувати в розшук екс - генпрокурора Пшонку, аргументуючи це недостатністю доказів.

Можна мати претензії до слідства в одній справі, двох або трьох.

Але не поголовно до всіх справ, де фігурують соратники Януковича.

Отже, аби не наражатися на відмову по справі Майдану, для розшуку Януковича було використано так званий «економічний злочин».

Справа Укртелекому, за якою Янукович був оголошений у розшук, стосується зобов'язань покупця цього підприємства.

Той мав власним коштом розбудувати мережу спеціального зв'язку.

За часів Януковича компанія Укртелеком була приватизована на безконкурентному конкурсі.

Актив дістався київській фірмі «ЕСУ», яка належала австрійському підприємству «ЕПІК», а потім – кіпрським офшорам.

Власне кажучи, реальні акціонери «ЕПІК» ніколи не були названі, але мої джерела кажуть, що це був «пул» олігархів та корупціонерів, в тому числі Янукович, Ахметов, Фірташ і Льовочкін, які «вскладчину» купили Укртелеком – в тому числі, використовуючи фінансування Ощадбанку.

Щонайменше, ці прізвища фігурують в запиті України до деяких європейських держав про надання правової допомоги в частині виявлення кінцевих бенефіціарів фірми «ЕПІК».

Отже, щоб зняти з компанії «ЕСУ» зобов'язання витрачати 220 мільйонів гривень на розбудову мережі, Януковичем було провернуто спецоперацію, яка завершилася внесенням змін до бюджету України, якими ці видатки повісили на громадян України.

Змову реалізували через підлеглого Януковича, голову Державної служби спеціального зв'язку Геннадія Резнікова, який у червні 2012 року звернувся до прем'єра Азарова, щоб той виділив 220 мільйонів бюджетних гривень для завершення будівництва мережі секретних комунікацій.

Через місяць Міністерство фінансів доповіло Азарову, що підстав для фінансування цих робіт коштом бюджету немає.

Але, незважаючи на таку відмову, 18 липня 2012 року прямо на засіданні Кабміну Азаров доручив Держспецзв'язку прискорити створення мережі.

На думку слідства, Азаров зробив це «всупереч інтересам держави, в інтересах покупця акцій «Укртелекому».

Далі в гру вступив Янукович. Наприкінці липня 2012 року він зустрівся з керівником Держспецзв'язку Резніковим. Останній запропонував, аби тодішній президент доручив уряду профінансувати спецмережу замість компанії «ЕСУ».

«Янукович погодився, тим самим вступив у злочинну змову, та наказав Резнікову направити на його ім'я відповідного листа».

Свого листа Резніков передав Януковичу під час наступного побачення, і 1 серпня 2012 року Янукович власноруч надав письмове доручення прем'єру Азарову та міністру фінансів Колобову щодо виділення Держспецзв'язку 220 мільйонів гривень.

Ось це доручення. За цими декількома розчерками – 25 мільйонів доларів.

Отримавши лист від Януковича, Азаров розпорядився виконати доручення.

Міністр фінансів Юрій Колобов, хоч і знав про те, що мережу мали будувати нові власники «Укртелекому», «діючи в особистих інтересах з мотивів подальшого перебування на займаних посадах», організував підготовку змін до бюджету, які спочатку схвалив Кабмін, а потім, 2 жовтня 2012 року – і Верховна Рада.

Згодом закон підписав президент Янукович – «з метою доведення спільного злочинного умислу до кінця, з метою заволодіння бюджетними коштами».

Справа проти Януковича по епізоду Укртелеком заснована на результатах ревізії, проведеної Миколою Гордієнком. Тим самим Гордієнком, якого після звільнення з посади керівника Державної фінансової інспекції був оголошений національним героєм, який кинув виклик корупції.

За зв'язки з Інтерполом в Генпрокуратурі відповідає Давіт Сакварелідзе. Але, звісно, вважати його «агентом Януковича» ні в кого немає підстав.

Підозра по Укртелекому була підготовлена Януковичу 7 жовтня 2014 року, а Інтерпол розмістив червону позначку напроти його прізвища 12 січня 2015.

Паралельно в Іспанії було затримано екс-міністра фінансів Юрія Колобова та почалася підготовка його екстрадиції...

І от тепер Януковича знято з розшуку.

Це подія, наслідки якої поширюються набагато далі, ніж просто доля екс-президента.

Це впливатиме на довіру до влади в очах українського населення, яке прагне покарання колишніх керівників.

Але проблема в тому, що перебування в розшуку по лінії Інтерполу, за законом, є обов'язковою умовою для початку заочного засудження Януковича.

І те, що сталося – це удар в спину по всім українцям, що прагнуть правосуддя в справі Майдану та розграбування державного бюджету.