Як вкрасти $12 мільйонів на кібербезпеці в Україні

Я навіть не знаю як назвати. 

Банда мародерів? Організоване злочинне угруповання? Свавільний грабунок?

І це ще доволі літературні епітети про Державний Центр кіберзахисту (ДЦКБ) Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України (Держспецзв'язку), яким більше 3 років керував пан Роман Михайлович Боярчук.

Думаєте, я перебільшую?

Скоріше, применшую.

Ось дивіться самі.

Пам’ятаєте, з яким пафосом відкривався Центр реагування на кіберзагрози при Держспецзв’язку на початку лютого 2018? Його урочисто відкривав особисто

Секретар РНБО пан Турчинов разом з Головою Держспецзв’язку паном Євдоченком. 

Так от, на цей Центр було витрачено 279 мільйонів гривень. Більше 10 мільйонів доларів за тодішнім курсом. 

На що були витрачені гроші?

На ремонт 4 поверху будівлі по вул. Мельникова (зараз – Іллєнка) 83Б, корпус 2, закупку спеціального обладнання, ліцензії на софт та «введення в експлуатацію» цього Центру (не знаю що оце останнє означає).

І знаєте, яку суму було завищено вартість? 

На 197 мільйонів гривень. Більше 7 мільйонів доларів.

Тобто вкрадено 70% від суми. Це просто не вкладається у голові. Так не крала навіть банда януковощей.

Але чекайте, це ще не все. 

Вишенька на торті: на сьогодні оцей пафосний Центр працює лише в тестовому режимі і для проведення презентацій.

Для тих, хто захоче спробувати перевірити та розслідувати ці масові розкрадання: КЕКВ 2260 КПКВ 6641020.

Ви відчуваєте ті самі емоції, що і я? Непристойні фрази самі лізуть з горла?

Чуваки розпиляли 70% бюджетних – тобто наших з вами – грошей, а воно ще і не працює. І насправді воно нікому й не було потрібно, від слів «взагалі» та «ніколи». То як оте може працювати, в принципі?

Потьомкінське селище для високого начальства. Окозамилювання найвищого рівня. Уріно-офтальмологія 80 левелу. А якщо уріно-офтальмологія в очі Президенту України – то й 100 рівня не шкода дати. 

Тепер поговоримо про Єдину інтерактивну базу даних про кіберінциденти, який має статус Державного реєстру. Буду намагатися викладати факти стриманіше. Бо кров з очей піде.

Закуплено спеціальне обладнання на суму 1 млн. грн. 
Вартість завищено на 900 тис. грн. 
Вкрадено 90% суми. 
КЕКВ 2260 КПКВ 6641020.

Для виконання проектних робіт з будівництва майданчиків для розміщення та розгортання основного та резервного захищених центрів збереження даних державних електронних інформаційних ресурсів: 3 млн. грн. 

Вартість завищено на 2,5 млн. грн. 

Вкрадено 83% суми. 

КЕКВ 2240 КПКВ 6641020.

На будівництво першого з цих двох майданчиків виділено 27 млн. грн. 

Вартість завищено на 19,9 млн. грн. 

Вкрадено 74% суми. 

Гроші витрачені, ескізний проект не створений, роботи зупинені. 

КЕКВ 2240 КПКВ 6641020.

На будівництво другого майданчику виділено ще більше: 34 млн. грн. 
 

Вартість завищено на 18,7 млн. грн. 

Вкрадено 55% суми. 

Наразі роботи зупинені.

КЕКВ 2260 КПКВ 6641020.

Придбано ліцензій на два центри збереження даних державних електронних інформаційних ресурсів для обладнання ЄОРЦЗД ДЕІР: 9 млн. грн.
 

Вартість завищено на 6,3 млн. грн. 

Вкрадено 70% суми. 

КЕКВ 2260 КПКВ 6641010.

Для дооснащення єдиних основного та резервного захищених центрів збереження даних державних електронних інформаційних ресурсів придбано ліцензій на 48 млн. грн.

Вартість завищено на майже 30 млн. грн. 

Вкрадено 75% суми. 

90% придбаних ліцензій досі не активовано.

КЕКВ 2260 КПКВ 6641020.

І наостанок ще трохи інформації про Національну Систему конфіденційного зв’язку (НСКЗ). Якою, кажуть, практично ніхто не користується через високу вартість послуги та низьку якість підтримки. Для фахівців просто пошепки натякну: ДП УСС.

Для створення та впровадження тестового району спеціальної мережі мобільного зв’язку НСКЗ, придбано обладнання на 3,3 млн. грн. 

Вартість завищено на 1,2 млн. грн. 

Вкрадено 33% суми. Всього лише, яка скромність. 
Закупівля проводилася на виконання Указу Президента України від 29.04.2016 №197/2016 «Питання спеціальної мережі мобільного зв’язку Національної системи конфіденційного зв’язку» 

КЕКВ 2240 КПКВ 6641020.

Для введення в експлуатацію СММЗ НСКЗ (з попереднього пункту) виділено 30,6 млн. грн.
 

Вартість завищено на 21 млн. грн. 

Вкрадено 67% суми. 

СММЗ НСКЗ досі не введено в експлуатацію.

КЕКВ 2260 КПКВ 6641010.

Для дооснащення системи міжвідомчого телефонного зв’язку стаціонарної компоненти НСКЗ придбано обладнання на 32 млн. грн.
Вартість завищено на 16,5 млн. грн. 
Вкрадено 52% суми. 
КЕКВ 2240 КПКВ 6641020.

Навряд чи дані по зазначеним закупівлям доступні у відкритих джерелах. Скоріш за все, на журналістські запити відповідь буде щось на кшталт «це інформація з обмеженим доступом, ідіть у сраку».

Але ж у країні існують якісь правоохороні та спеціальні служби, які здатні то все перевірити, чи не так?

Але чи буде це належним чином розслідувати, скажімо, СБУ, якщо фактичний керівник Служби безпеки України є однопартійцем головного фігуранта? Питання риторичне. 

Про Національну поліцію навіть не згадую. Ще є НАЗК, НАБУ, Рахункова палата, інші структури. Але ж чи читають вони усі оті ваші хвейсбуки?

Напередодні виборів усі політичні партії рапортують про кристально-чисту репутацію людей з партійних списків.

Тому, як не дивно, єдина надія на справедливість я покладаю лише на партію «Слуга народу», яка, можливо (?), не захоче мати у своїх списках класичного українського корупціонера, нахабного та пихатого. Який більше 3 років керував ДЦКБ Держспецзв’язку, являючись членом команди пана Турчинова, тодішнього Секретаря РНБО і людини Петра Порошенка (це був такий Президент України). Думаєте, такі шалені суми пан Боярчук вкрав особисто для себе? От не поділився ані з Головою Держспецзв’язку, ані з його хазяями? Відповідь на це питання занадто очевидна.

Спитаєте, звідки в мене інформація? 

А я скажу: небайдужі громадяни прислали. 

Десь ще лишилися люди, в яких досі квартирує совість. 

Але навіть якщо половина цієї інформації є правдою – усе керівництво Дерспецзв’язку та ДЦКБ Дерспецзв’язку повинно потрапити за грати років на п’ятсот. З повною конфіскацією всього, що знайдуть у них, у всіх родичів, у їх котів та собак. І щоб клали асфальт до скону віку, у червні, посеред траси Миколаїв-Дніпро.

Чутливі друзі можуть запитати: а ти не боїшся таке публікувати? Насправді ні.

Вбивати мене вже немає сенсу: інформація вже опублікована. 

Кілька довірених людей уважно слідкують за моїми публікаціями та телефонуватимуть мені двічі на день. Зникати я не збираюся, суіцидальних настроїв не маю, передумов до нещасних випадків сильно уникаю, у Таращанському лісі не гуляю. Зброї, наркотиків, дитячого прона вдома не маю.

Але усі ці жахіття і не знадобиться: організатори та виконавці розкрадань знов планують бути при владі і всіляко блокувати розслідування. І дуже схоже, що їм це вдасться.

Звісно, у порядку помсти можуть завести на мене якусь фальшиву кримінальну справу, прийти з обшуком, забрати техніку, налякати родину. Але після подібного випадку з Alexandr Galushchenko, я вже зараз, коли пишу ці рядки, готовий до такого розвитку подій. І одразу хочу попередити шановне товариство: якщо почуєте, що мене затримано чи у мене проводиться обшук – знайте, це замовна фальсифікація, зловживання владою та перевищення службових повноважень. Телефон адвоката під рукою. І ще я маю юридичну освіту та практичний досвід правоохоронної діяльності. Так що захищатися буду люто.

Ті люди з відчуттям гідності, які поділилися зі мною цими даними стверджують, що наведена інформація є лише нігтиком мізинчика від усього обсягу зловживань панів з Держспецзв’язку. Інформація у цьому дописі – лише про один-єдиний Державний центр у складі Держспецзв’язку. 

Ще кірм цього Центру, в ДССЗЗІ є 11 Департаментів, 3 Управління, 24 територіальних органи, 6 територіальних підрозділів, 7 закладів та установ, 17 державних підприємств. Майже усі вони задіяні у схемах розпилу бюджетних коштів.

Уявляєте розмах розкрадань?

Тільки у цьому дописі позначено 313 мільйонів гривень, які вкрали посадовці ДССЗЗІ. Майже 12 мільйонів доларів. В масштабах всього ДССЗЗІ можна сміливо помножити на 10 або на 20.

І це далеко не усі факти по зазначеному підрозділу Держспецзв’язку - ДЦКБ. 

Всього різних закладів та установ під контролем та керівництвом ДССЗЗІ - десь 68+. А про деякі публічна інформація взагалі відсутня.
Тобто мова йде про мільярдні розкрадання. У одній маленькій, мало кому відомій Державній службі, навіть не Міністерстві. І все завдяки модному слову «кібербезпека». 

Мені досі цікавить питання: а як людина з команди «старих облич» Р.М. Боярчук потрапила до прохідного списку прохідної партії?

А може, справа всього лише у грошах?

Хлопці під час «роботи» в Держспецзв’язку накрали мільярди, то чому б за ці гроші не заслати свого козачка до провладної партії, щоб він потім, будучи знов «владою», відмазував та кришував свою банду? А шо, цілком робочий варіант.

Наостанок підкреслю: я не знаю на скільки процентів надана інформація відповідає дійсності, але абсолютно впевнений, що більша її частина підтвердиться. Звісно, за умови об’єктивного розслідування.

Я не знаю справжніх прізвищ людей, які мені її надали. Тому не можу їм беззастережно довіряти.

Також я не знаю, не можу знати і не повинен знати можливі грифи обмеження доступу до цієї інформації.

Але я завжди був переконаний, що Держспецзв’язку є абсолютно непридатною до виконання покладених на них функцій із забезпечення кібербезпеки держави. 

У них немає навіть примітивних фахівців, побудована Державна служба на ще радянських адміністративно-командних принципах та користується такими ж методами та інструментами, їм начхати на думку української (та любої, власне) кіберспільноти, при цьому всьому вони надзвичайно самовпевнені та пихаті.

І звісно, вони корумповані. Хоча навіть у найсміливіших фантазіях я не міг уявити - наскільки.

Але я все ще вірю у примарне суспільство Справедливості.

І ненавиджу щурів-корупціонерів. Які занадто дурні, щоб заробляти самим, але достатньо хитрі, щоб красти. По-тупому, але менше з тим.

А за Справедливість завжди потрібно боротися. 

Чи не заради Справедливості була Революція Гідності? Чи не за відновлення Справедливості майже кожного дня гинуть наші бійці на Донбасі? Чи не в ім’я Справедливості 73% виборців проголосували 21 квітня?

За Справделивість дійсно варто боротися.

Бережімося.