3 ноября 2021, 15:27
Третього листопада 2021 року дружина найвідомішого шахрая Кості Грішіна (він же ж Грішин, він же ж Гришин, він же ж Семен Семенченко) Наталія Музика (вона ж – Наталія Московець) також набула статусу підозрюваної.
Аферистка Музика-Московець, яка раніше промишляла шахрайством з фінансовими ресурсами, отримала підозру в крадіжці грошей у сумі 8 тис. доларів США в народного депутата VIII скликання Наталії Веселової.
Про цю історію, яка трапилась під куполом Верховної Ради в 2015 році, я вже розповідав: під час засідання фракції політичної партії «Самопоміч» народний депутат Ярослав Маркевич витягнув з гаманця народного депутата Веселової банківську картку «Приватбанку». Цю картку Маркевич передав Грішіну-Семенченку, який поміняв ПІН-код, скориставшись тим, що раніше він підтримував дружні стосунки з Веселової і та, коли відкривала рахунок у «Приватбанку», зазначила телефонний номер Грішіна як один з контактних.
Змінивши ПІН-код та номер телефону, на який мали приходити СМС-повідомлення, Грішін відправив свою дружину знімати гроші з чужої картки через банкомати. Але оскільки картка була доларовою, то там був встановлений ліміт – не більше 300$ на день. Упродовж місяця Музика, яка тоді носила прізвище Московець, ходила до банкоматів і знімала готівку з картки Веселової, десятки разів потрапивши в поле зору камер відеоспостереження. Коли Веселова помітила зникнення банківської картки, подружжя шахраїв вже встигло розбагатіти на 8000$.
Особи крадіїв було встановлено миттєво, ще в квітні 2016 року Генеральна прокуратура підготувала підозру дружині Грішіна. Але в травні 2016 року генеральним прокурором був призначений Юрій Луценко, який заборонив розслідувати цю справу, мотивуючи це тим, що «Семен – це наша людина, яка працює на Ігоря Кононенка». Невдовзі по тому Грішін на завдання Порошенка та Кононенка організував так звану «блокаду Донбасу», щоби Кононенко й Кропачов змогли віджати в Ахметова кілька збагачувальних фабрик та шахт, а кримінальне провадження стосовно крадіжки грошей у Веселової Луценко відправив на поховання в прокуратуру Донецької області.
Не стану приховувати від громадськості ту обставину, що це я розповів слідству про цю історію й підказав, де знайти матеріали справи, які, як думав Юрій Віталійович, давно списані в архів.