Мовна експансія

Спочатку був Шумер.

Народ чорноголових створив писемність, науку, закони, літературу.

Менш розвинутий войовничий народ аккадців прийшов на їхню землю, окупував її, і оскільки не мав розвинутої культури, почав переробляти культуру автохтонів на свій лад.

У шумерську мову почали проникати аккадські слова і з часом утворилась так звана шумеро-аккадська мова, якою написаний відомий епос про Гільгамеша (шум. Більгамеса) Про того, хто бачив усе .

Шумерського варіанту не знайдено, хоч це безперечно шумерський епос.

Власне шумерською мовою збереглись релігійні гімни.

Шумер, Гора Велика, Єднання Неба і Землі, Покрита істинним світлом! Країна, що від сходу до заходу несе МЕ!

МЕ твої МЕ високі - недосяжні! Серце твоє майстерно зроблене, нікому не доступне! МЕ- це ідеї, поняття, які боги послали на землю людям, яких самі ж зліпили із глини в майстерні (мумму).

Але люди з часом спотворили ці поняття і настав кінець гармонії.

Власне шумерська цивілізація проіснувала тисячу років.

Деякі філологи вважають, що шумерська мова - це лише сакральна мова жерців, щось на кшталт церковнослов янської, і що нею народ чорноголових не розмовляв. Очевидно, спотворення історії завойованого народу це давня традиція, і книги шумерів знищували, після того, як їх переписали на аккадський лад.

Завоювати народ можна лише, знищивши його мову.

Згодом питома вага шумерських слів почала зменшуватись і залишилась тільки аккадська мова.

Є ще інший вид мовної експансії, коли більш розвинута мова окупанта просто витісняє мову переможених, забороняючи її використовувати публічно. Її застосовували, насаджуючи нові віросповідання.

Класичний приклад: християнізація прусів.

Пруси, знищені в 13-14 століттях тевтонськими лицарями, були народом литовського племені з домішкою фінського елементу.

Уявіть, що з ними діялось, коли чужинці рубали їхні священні дубові гаї і насаджували їм абсолютно чужу віру і обряд.

Звичайно, пруси чинили спротив, але були за це жорстоко покарані.

Завойовники навіть не думали переписати християнські книги пруською мовою, вони знищували усіх, хто нею розмовляв. Однак, останній носій пруської мови помер у 60-х роках минулого століття.

Коли зникне останній носій української мови?

Її витісняють за аккадським зразком уже не одне століття.

Витісняли на заході польською і німецькою, звужуючи ареал використання.

На Сході триває мовна експансія російською.

Започаткували русифікацію колишні полковники і сотники війська запорізького, які їздили до Петербурга та Москви з хабарями, щоб не втратити свого майна, посилали туди дітей на навчання.

Зміна мови відбувалася, бо це було вигідно.

Справжня русифікація почалась тоді, коли селяни, отримавши паспорти, вирушили до великих міст і побачили, що російська мова дає преференції, що нею розмовляє партійна еліта.

Мені розповідала знайома, що ще у 40-х роках у Києві вона практично не чула російської мови. А у 70-х її дочка отримала по писку, коли прибігла додому й заговорила російською,бо у дворі всі діти нею розмовляли.

Київська національно свідома інтелігенція впустила у своє життя двомовність як компромісний варіант (шумеро-аккадський), а тепер і львів яни вважають мовну шизофренію виявом гостинності й толерантності. І це підчас війни.

Війна з Росією не змінила нічого.

Нещодавно українець з Америки приїхав у Запоріжжя і коли поцікавився, чому немає українських газет, його послали на три букви.

Те саме у Полтаві, колисці української літературної мови, і в Черкасах.

Очевидно, що ЗМІ в Україні повинні масово перейти на українську мову. На 99 відсотків. Але їхні власники бояться втратити читацьку і глядацьку аудиторії. Бізнес вигідно вести російською.Про потреби суспільства менеджери не знають нічого. Вони звикли нав язувати свою думку, а не прислухатись до думок людей.

Низькопробна російська попса завдає величезної шкоди молоді, вражаючи її мозок. Музика ще могутніша зброя ніж слово. Це знали в Китаї, де національна музика підносилась до рангу релігії.

Очевидно, потрібно тотально збільшити кількість шкіл з виключно українською мовою навчання, створювати актив мови. А не йти на поводу переселенців з Донбасу, які вимагають в Ужгороді відкрити для них російську школу.

Про русифікацію, яку проводять попи, окрема мова. У глухому селі на Закарпатті, де нема жодного росіянина, правлять російською мовою. І громада, яка сховала своїх хлопів від мобілізації в Чехії чи Москві, спокійно це сприймає. Осине гніздо кремлівських емісарів у Почаєві досі не цікавить СБУ.

Але ж не може бути так, щоб в Україні державна мова не мала жодного захисту. Це протиприродно.

Наші МЕ спотворені, перекручені, і за це ми розплачуємось великою кров ю. Мовна експансія в Україні триватиме доти, доки існуватиме Російська імперія. Російська мова в Україні це все ще засіб поневолення, а не мова однієї з національних меншин.

Нема гарантії, що російська опозиційна еліта, емігрувавши в Україну, не використає месидж про старшого брата і не почне відновлювати проект Київська Русь просто у Києві.

Сценарій уже існує. Він написаний був ще у Шумері.