Про земельні герби та фаховий рівень жюрі конкурсу

Принаймні так випливає з того, що до проектів, в створенні яких я брав участь, висувалося здебільшого претензія саме до змісту земельних гербів розташованих по колу. По-перше – зазначалося, що мовляв у проекті присутні «перевернуті» щити, хоч насправді це звичне розташування гербів по колу в таких творах, приклади чому я навів у коментарях під попередніми постами. По-друге – цей проект критикували за те, що там мовляв висунуто територіальні претензії до сусідніх держав. Лише невмінням або небажанням членів «журі» читати можна пояснити цю несусвітню дурість. В поданому нами історико-геральдичному обґрунтуванні ясно і недвозначно зазначено: «В переліку цих гербів присутні лише герби тих Українських земель, які нині цілком або частково входять до складу сучасної Української Держави». Причому, якщо якась земля входить до складу України частково, то детально пояснено, яка саме частина належить до нинішньої території держави. Водночас, серед гербів немає таких, які б презентували ті історичні українські землі, які цілком перебувають по-за межами сучасної України. Саме тому серед земельних гербів є герб Перемишльської землі (частина якої – нині частково територія Львівської області, в.ч. м. Дрогобич), але при цьому немає герба Сяноцької землі (територія якої цілком належить до Республіки Польща). Так само є герб Поліської землі (північні райони Волинської та Рівненської області), але немає герба Підляшшя (нині – територія Польщі та Білорусі). Є герби Чорноморського Війська (територія між Дністром та Бугом) та Донського Війська (східні районі Донецької та Луганської областей), але відсутні герби Кубані чи Ставропілля.

Чутно аргумент, що «потрібно в такому разі вилучити ті герби, якщо відповідні землі нині поділено між кількома державами». Це абсолютно невірно, бо наприклад в складеному гербі Румунії присутні земельні герби Молдавії, Трансільванії, Добруджі та Банату, терени яких також частково належать іншим державам. І таких прикладів у державних гербах Європи багато. З іншого боку, якщо лишити тільки ті герби історичних земель, які повністю входять до складу сучасної України, то лишиться рівно … два (!) – Галицької землі та Князівства Феодоро (Крим). Всі решта хоча б частково перебувають у складі сусідів. Візьмемо для прикладу герби з левом, архангелом Михаїлом та козаком, які в проекті О. Кохана трактовано, як герби Галичини (Львівської землі), Київщини та Війська Запорозького (Гетьманщини). Але в такому разі слід взяти до уваги: вся західна частина Галичини належить нині Польщі (на гербі Підкарпатського воєводства галицький лев є однією з трьох фігур у щиті), Північна частина Київської землі (Мозирщина) належить Білорусі. А північна частина Гетьманщини (Стародубщина) – РФ-ії. Тобто це теж трактувати як територіальні претензії? Це вже не говорячи за Тризуб, який в часи своєї появи у Х – ХІ ст. був знаком територій значно більших ніж нинішня Україна.

Геральдична спадщина у великих гербах має бути присутня, навіть якщо ця спадщина часткова. Приміром, у гербі Чеської Республіки в третій частині щита неодмінно присутній герб Сілезії, хоч нині чехам належить менше 1/10 частини історичної Сілезії (більша частина нині у складі Польщі, і невелика частина – Німеччини). До цього хору «копетентних» членів «журі» доєднуються не менш «компетентні» «експерти», навіть з числа «остєпєньонних» «науковців», які теж бояться «претензій з боку сусідів» та «ганьби», якщо внаслідок їх тиску доведеться щоразу «коригувати великий герб з земельними гербами». З якого тільки дива – незрозуміло. Тож щоб невиникало дурних питань подаємо детальне історико-географічне пояснення з відповідним списком літератури. З огляду на формат фейсбуку не можемо дати тут всі ілюстрації, які містилися в поданні на конкурс. Тож якщо когось зацікавить візуальний ряд то прошу задавати відповідні питання в коментарях – буду туди додавати ілюстрації. А також прошу задавати питання по конкретним складовим цього проекту – елементів у ньому надзвичайно багато і всі вони мають своє пояснення та глибокий геральдичний зміст.

ІСТОРИКО-ГЕРАЛЬДИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ

ПРОЕКТУ ВЕЛИКОГО ДЕРЖАВНОГО ГЕРБА УКРАЇНИ

(автори Олег Однороженко, Артем Щиголь)

– У відповідності до положень ст. 20 Конституції України («Великий Державний Герб України встановлюється з урахуванням малого Державного Герба України та герба Війська Запорізького») в Проекті зображено «малий Державний Герб України» (на блакитному полі золотий тризуб) та щитотримача – козака з мушкетом – фігуру «герба Війська Запорізького».

– Іконографію козака-щитотримача взоровано на гербових зображеннях найдавніших печаток Війська Запорізького (тут і далі подаємо зображення, що мають проілюструвати відповідні тези).

Печатка Війська Запорізького 1592 р.

– Другим щитотримачем є фігура лева – з герба Руського королівства (Галицько-Волинської держави) XIII – XIV ст. Фігуру зображено без пізнішої корони, яку в часи Руського королівства в цьому гербі не уживали.

– Малий державний герб та фігури щитотримачів, а також інші, подані в Проекті знаки та інсиґнії, відтворюють ідею тяглості Української державної традиції від Київської держави до сьогодення.

– Малий державний герб та щитотримачі вказують на головні етапи українського державотворення: Тризуб – Русь (Київська держава), Лев – Руське королівство (Галицько-Волинська держава), Козак з мушкетом – Військо Запорозьке (Гетьманат).

– Над щитом розташовано другий за значенням, після щита, геральдичний елемент великого герба – шолом. Його подано в іконографії ХІ – ХІІ ст., з зображенням на поверхні шоломової емблеми (клейноду), уживання якої саме на поверхні шолома було характерно для української (руської) та загалом європейської традиції ХІІ – ХІІІ ст.

Руський шолом з шоломовою емблемою зламу ХІІ – ХІІІ ст.

– Шоломовою емблемою в Проекті є зображення державно-династичного герба руських князів та пізнішого державного герба Великого князівства Руського – Погоня руська (св. Юрій на коні влучає списом змія).

Герб Великого князівства Руського (друга частина)

в гербі гетьмана Івана Виговського 1659 р.

– Для відтворення третього за значенням елементу великого герба (корони) в Проекті ужито зображення цісарської стемми, що фігурує на монетах Володимира Святославича та фресках із зображенням Ярослава Володимировича. Ця традиційна інсиґнія київських володарів, як і Тризуб, апелює до витоків Української державної традиції.

Стемма Володимира Святославича на його златнику кінця Х ст.

– Розташована над стеммою трихвоста хоругва з хрестом св. Юрія є відтворенням державної інсиґнії Руського королівства, яку вперше було зображено на печатці короля Юрія І (1301–1308).

Хоругва на печатці короля Юрія І початку XIV ст.

– Обабіч шолома розташовано інші інсиґнії Українських державних утворень. Праворуч – «чолка стягова», що її уживали руські князі в Х – ХIV ст. Пізніше, під назвою «бунчук», – уживано як знак гетьманської влади. Ліворуч – штандарт гетьмана Богдана Хмельницького, що нині зберігається у Військовому музеї в Стокгольмі.

– Навколо щита розташовано Знак гідності Голови Української Держави, з санктуаріумом з гербом гетьмана Івана Мазепи, що був знаком влади Президентів Української Народної Республіки в екзилі.

– Здолу розташовано стрічку з національним гаслом «СЛАВА УКРАЇНІ», що від 4 жовтня 2018 р. є офіційним вітанням в Збройних силах України.

– Загальне тло великого герба творить фігура троянди, що є найдавнішим і найдовше уживаним знаком Київської держави та руських князів. Вперше фіксується на підвісці часів князі Святослава близько 965 р. Надалі у формі стилізованої троянди або зірки – уживана в усіх головних галузях руського княжого роду та в гербах княжих родин пізнього Середньовіччя та раннього Нового часу.

– В Проекті використано зразки зображення троянди на печатках великого князя Київського (1054–1068, 1069–1073, 1077–1078) Ізяслава Ярославича.

Печатки великого князя Ізяслава Ярославича третьої чверті ХІ ст.

– Навколо, на пелюстках троянди, розміщені герби Українських історичних земель і державних утворень.

– Сукупність цих гербів відтворює ідею Соборності Українських земель.

– В переліку цих гербів присутні лише герби тих Українських земель, які нині цілком або частково входять до складу сучасної Української Держави.

– За основу відповідних зображень взято найдавніші, відомі з джерел, видозміни того чи іншого герба.

– Герби Українських земель зображені в мигдалеподібних щитах, уживання яких характерно для ранньої геральдики, як у Європі загалом, так і в Україні-Русі зокрема.

Мигдалеподібні щити на печатках руських князів ХІІ ст.

– Розташування гербів відповідає в загальних рисах географічному принципу: праворуч зображені герби земель, що розташовані на Заході України, ліворуч – герби земель Центру, Сходу та Півдня України:

1. Герб Руського королівства відомий за пам’ятками XIII – XIV ст. В подальшому його уживано як герб Львівської землі. Забарвлення відтворено за гербовниками першої половини XV ст. (на блакитному полі золотий лев з червоним узброєнням, очима і язиком спинається на срібну скелю).

Герб Львівської землі в гербовниках «Armorial Lyncenich» та

«Armorial équestre de la Toison d’Or et de l’Europe» першої половини XV ст.

2. Інший герб Руського королівства, з зображенням хрест св. Юрія, відомий від початку XIV ст. Від кінця XIV ст. його уживано як герб Волинської землі. Забарвлення подано у відповідності до інформації найдавніших пам’яток XIV – середини XVI ст., зокрема – кастильського гербовника «Libro del conosçimiento de todos los rregnos» та литовсько-польського – «Stemmata Polonica».

Герб Волинської землі у гербовнику

«Stemmata Polonica» середини XVI ст.

3. Гербом Руського королівства в часи правління короля Данила було зображення двоголового орла. Його первісне забарвлення мало золоту фігуру та пурпурове поле. В пізнішому гербі Перемишльської землі пурпуровий колір поля в різних джерелах інтерпретовано як червоне або блакитне.

Герб Перемишльської землі у гербовнику

«Stemmata Polonica» середини XVI ст.

4. Первісним забарвленням герба Галицької землі було зображення чорної галк на золотому полі, на що вказує інформація з Троїцького списку Хроніки Георгія Амартола кінця ХІІІ ст. та фламандських гербовників першої половини XV ст.

Герб Галицької землі у гербовнику

«Armorial Lyncenich» першої половини XV ст.

5. Відповідно до інформації різних списків «Хроніки Констанцького собору» та інших гербовників XV ст. герб Подільської землі мав у блакитному полі фігуру золотого сонця.

ерб Подільської землі у списку

«Хроніки Констанцького собору» середини XV ст.

6. Герб Подільського господарства зламу XIV–XV ст. – прямий хрест, який у подальшому вживано як герб Східного Поділля (Брацлавської землі), відповідно до інформації фламандських гербовників першої половини XV ст. мав блакитно-золоте забарвлення.

Герб Подільського господарства у гербовнику

«Codex Bergshammar» першої половини XV ст.

7. Забарвлення герба Белзької землі відтворено за інформацією гербовників XVI ст.

Герб Белзької землі у гербовнику

«Stemmata Polonica» середини XVI ст.

8. Іконографію та забарвлення герба Холмської землі (до складу України входить її північно-східна частина – на північному заході Волинської області) відтворено відповідно до інформації фламандських гербовників першої половини XV ст.

Герб Холмської землі у гербовнику

«Codex Bergshammar» першої половини XV ст.

9. Гербом Великого князівства Литовського і Руського, до складу якого впродовж кінця XIV ст. – 1569 р. входила більша частина Українських земель, було зображення кінного рицаря. З 1566 р. цей герб, що відомий під назвою Погоня, уживано на печатках Пинського повіту (Поліської землі), південна частина якого нині належить до складу України (північні терени Волинської та Рівненської областей). Забарвлення герба подано відповідно до інформації гербовників XVІ ст.

Герб Великого князівства Литовського в гербовнику Папроцького 1584 р.

10. Герб Карпатської України було створено та офіційно затверджено 1920 р., в часи входження Закарпаття до складу Чехо-Словацької Республіки. Забарвлення в Проекті подано відповідно до цього офіційно затвердженого варіанту.

11. Молдавське господарство, яке було утворене в другій половині XIV ст. на південних теренах Руського королівства, уживало в своєму гербі на червоному полі зображення золотої голови тура в супроводі золотих зірки, троянди та півмісяця. До складу України належать колишні території цієї держави – Північна Буковина (західна частина Чернівецької області), район Герца в Чернівецькій області (північна частина історичної землі Молдавія), Північна Бесарабія (східна частина Чернівецької області), Південна Бесарабія (південно-західна частина Одеської області).

Печатка воєводи Стефана ІІІ Великого 1457 р.

12. Гербом воєводи Богдана І, засновника Молдавського господарства (Русо-Влахії, що початково розміщувалася на території Буковини), було зображення п’ятипелюсткової троянди. Ця фігура присутня на воєводській печатці середини XIV ст. Згодом її уживано, поруч з іншими фігурами, в державному гербі Молдавського господарства. Зелено-золоте забарвлення відтворено за інформацією іконографічних джерел XV ст. В подальшому фігуру троянди уживано на міській печатці Чернівців.

Матриця печатки воєводи Богдана І середини XIV ст.

13. Іконографію та забарвлення найдавнішого герба Київської землі (на блакитному полі срібний ангел) відтворено на підставі інформації гербовників XV ст.

Герб Київської землі у гербовниках XV ст.

14. Хрест святого Юрія на щитах чернігово-сіверських князів з’являється зі зламу ХІІ – ХІІІ ст. В подальшому його уживають князі, які правили в Сіверській землі в XIV – XV ст. (Дмитро Корибут Ольґердович, Жиґимонт Корибутович та ін.). Забарвлення відтворено за зображенням у фламандських гербовниках – на червоному полі срібний хрест, яке підписано «Nowengrote» (Новгород-Сіверський).

Герб Сіверської землі в гербовниках

«Armorial Lyncenich» і «Codex Bergshammar» першої половини XV ст.

15. Забарвлення герба Великого князівства Чернігівського відтворено за інформацією гербовників XVII – XVIII ст.

16. Герб Війська Запорозького відтворено за іконографічними джерелами середини XVII – XVIII ст.

Печатка Війська Запорізького 1663 р.

17. Герб Війська Запорозького Низового відтворено за іконографічними джерелами кінця XVI – XVIII ст.

Печатка Війська Запорізького Низового 1750 р.

18. Герб Слобідської України відтворено за описом 1734 р.

19. Герб Війська Донського відтворено за зображенням на печатці XVII ст. До складу України входять західні терени історичної Донщини (східні райони Донецької та Луганської областей).

Печатка Війська Донського XVII ст.

20. Герб Чорноморського війська відтворено за зображенням на печатці 1788 р. Впродовж 1790 – 1792 рр. Чорноморське військо займало територію між нижніми течіями Дністра та Південного Бугу.

Печатка Чорноморського війська 1788 р.

21. Герб Надчорномор’я відтворено на підставі герба Херсонської губернії 1878 р.

22. Герб князівства Феодоро (Готії), що займало центральну частину Кримського півострова відтворено за іконографічними джерелами XІV – XV ст.

Герб князівства Феодоро XV ст.

23. Герб Кримського ханства, що нині виконує роль герба кримськотатарського народу, відтворено за іконографічними джерелами XV – XVIII ст.

ЛІТЕРАТУРА

Гречило А. Територіальні символи Галицько-Волинської держави другої половини ХІІІ – початку ХІV століть // Записки Наукового товариства ім. Шевченка. – Том CCXL: Праці Комісії спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін. – Львів, 2000. – С. 255–263.

Гречило А. Українська територіальна геральдика. – Львів, 2010.

Гречило А., Завітій Б. Наш герб. Українські символи від княжих часів до сьогодення. Альбом. – Київ, 2018. – 400 с.

Михайлина Л., Однороженко О., Пивоваров С. Печатка воєводи Богдана. Сфрагістичні знахідки з городища XIV ст. в с. Зелена Липа та їх значення для вивчення історії формування державної геральдики Молдавського господарства // Сфрагістичний щорічник. – Випуск ІV. – Київ, 2013. – С. 119–142.

Однороженко О. Геральдика середньовічної Руси (України). – Том І: Ґенеза руської геральдики. Х–ХІІІ ст. – Харків – Київ, 2020 (машинопис). – 700 с.

Однороженко О. Геральдика середньовічної Руси (України). – Том ІІ: Геральдика темних віків. Середина ХІІІ – середина ХІV ст. – Харків – Київ, 2020 (машинопис). – 300 с.

Однороженко О. Геральдичні традиції українського козацтва // Історія українського козацтва. Нариси у двох томах. – Том ІІ. – Київ, 2006. – С. 177–214.

Однороженко О. Герби нобілітаційних та гербових привілеїв козацької старшини XVI–XVII ст. // Сфрагістичний щорічник. – Випуск VІ. – Київ, 2016. – С. 480–608.

Однороженко О. Державні печатки Війська Запорізького другої половини ХVІІ–ХVІІІ ст. // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. Збірка наукових праць. – Число 10. – Частина 1. – Київ, 2003. – С. 242–274.

Однороженко О. Зображення щитів на руських печатках XI–XIІІ ст. // Сфрагістичний щорічник. – Випуск V. – Київ, 2015. – С. 150–267.

Однороженко О. Князівська геральдика Волині се¬редини XIV–XVIII ст. – Харків, 2008. – 180 с.

Однороженко О. Козацька територіальна геральдика кінця ХVІ–ХVІII ст. – Харків, 2009. – 416 с.

Однороженко О. Родова геральдика Русо-Влахії (Молдавського господарства) кінця XIV–XVI ст. – Харків, 2008. – 156 с.

Однороженко О. Родові, династичні та територіальні знаки в литовсько-руській князівській геральдиці XIV – першої половини XVІI століть // Записки Наукового товариства імені Шевченка. – Том ССLXXI: Праці Комісії спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін. – Львів, 2018. – С. 366–453.

Однороженко О. Руські королівські, господарські та князівські печатки ХІІІ–ХVІ ст. – Харків, 2009. – 320 с.

Однороженко О. Українська земельна геральдика ХVІ–ХVІІІ ст. за сфрагістичними джерелами // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. Збірка наукових праць. – Число 11. – Частина 1. – Київ, 2004. – С. 147–164.

Однороженко О. Українська (руська) еліта доби Середньовіччя і раннього Модерну: структура та влада. – Київ, 2011. – 421 с.

Савчук Ю. «Війська Запорозького воїн знаменитий...»: витоки, сутність та еволюція державного герба Української держави // Українська держава другої половини XVII–XVIII ст.: політика, суспільство, культура. – Київ, 2014. – С. 454–471.

Савчук Ю. Гетьманські клейноди та особисті речі Богдана Хмельницького у колекціях музеїв Європи: пошук, знахідки, атрибуція. – Київ, 2006.