Новий рівень жижиталізації

4 февраля, 21:16
Ви не повірите, там нещодавно Український центр суспільних даних виявив (посилання буде в першому коментарі), що Дубілет у своєму «дослідженні», для якого «держстат не потрібен» тупо взяв дані того самого держстату та помножив їх на 0.888. Дивно, що не на 14.88, але то мабуть просто інший рівень жіжіталізації.

Шляхом простих умовиводів я прийшов до висновку, що й коефіцієнт у 88.8% він взяв, тупо поділивши кількість пенсіонерів сьогодні на ту саму кількість декілька років тому. Всьо, дослідження готове, біг дата, peer-to-peer шифрування (sic!). Насрати на методологію, насрати на статистику, насрати на те, що дані не можна просто взять и начать «экстраполять».

Головне зробити поcтік в телеграмі, щоб свідки блокчейну та онлайн-виборів кип'ятком все обпісяли. Зекономили 200000000000000000 мільярдів фунтів, побороли совок, ставте лайк та тримайте монокод на промобанк. Чи навпаки. Головне щоб AirPods із вуха стирчав.

Ця історія підводить мене до того, що я давно хотів написати. Чому ніякої діджиталізації найближчим часом Україні чекати не варто. Бо керуювати цими процесами поставили людей, які навіть з простою математикою розібратися не здатні, я вже не кажу про статистику. Вони не розуміють, як саме працює шифрування. Не розуміють, чому криптовалюта — не панацея. Ба, я навіть упевнений, що вони не в курсі, що для роботи з нейронними мережами та модним deep learning непогано було б спочатку розібратися в статистиці.

Бо якщо поглянути на криптографію, блокчейн та machine learning глибше, ніж у заголовках газет та презентаціях PowerPoint, виявиться, що за всім цим стоїть досить нудна та незрозуміла математика. Що за «шифруванням» завжди ховаються якісь еліптичні криві та страшні дядьки Ейлер і Ферма. А за кожною нейромережею — зворотнє поширення помилки, локальний мінімум та багатомірні масиви.

І я кажу про це все не для того, щоб якось образити СММника Фьодорова чи топ-менеджера часів розкрадання Приватбанку Дубілета, ні. Просто об'єктивно, судячи з їхньої біографії, вони не мали навіть часу в цьому розбиратися. Був популярний Apple — Дубілет розповідав, як його туди намагалися зхантити, хоча такої посади як він назвав там просто не було. Став популярний в Росії Рокетбанк, «банк без відділень» — Дмитро робить «Монобанк», маленьким шрифтом вказуючи, що це не окремий банк, а додаток іншого банку.

Їхній рівень обізнаності — це новинні заголовки. Вони просто озвучують те, що модно звучить. І весь час намагаються «позбутися совка» там, де совком насправді і не пахне.

Мій викладач із Big Data у Варшавській політехніці мав, здається, PhD та займався розробкою системи, що відслідковувала та керувала громадським транспортом у місті. Його колега, відомий спеціяліст зі статистики, допомагав діджиталізувати банківські послуги. І я впевнений, що вони не напарювали роботодавцям, тобто урядові, «блокчейни» та «machine learning» там, де було достатньо логістичної регресії. Просто тому що вони — професіонали. Вони дійсно знаються на тому, що роблять.

В Україні найчутливіший ресурс найближчих десятиріч віддано у руки тих, хто каже, що роль кібербезпеки перебільшено. Тих, хто плутає end-to-end та peer-to-peer, бо какая разница, коли й те й те — модні слова? Наші з вами дані завтра можуть опинитися (якщо вже не опинилися) у вільному доступі просто тому, що керманичі не розуміють, як та від чого їх можна захистити. Та де ці дані потрібно застосовувати.

І це дійсно лякає.