16 июля 2021, 09:00
До Міністерства закордонних справ України був викликаний тимчасовий повірений Грузії в Україні. Українська сторона висловила йому своє розчарування рішенням Батумського міського суду, який 4 липня 2021 року засудив до 4 років позбавлення волі за незаконний перетин державного кордону Республіки Грузія двох громадян України Юрія Хомича та Володимира Дьяченка, що обвинувачуються у незаконному перетині грузинського державного кордону.
Українців було засуджено до 4 років позбавлення волі. У зв’язку з цим у МЗС України заявили дипломатичному представникові Грузії, що «українська сторона вважає несправедливим та таким, що не відповідає духу дружби й стратегічного партнерства України та Грузії».
Цікаво, а чи відповідає «духу дружби й стратегічного партнерства України та Грузії» та Договору між Україною та Республікою Грузія про правову допомогу та правові відносини в цивільних і кримінальних справах надання Україною громадянства, грошового забезпечення та посади державної служби засудженому грузинським судом міжнародному аферисту Міхеїлу Саакашвілі? Чи, може, «духу дружби й стратегічного партнерства України та Грузії» відповідає діяльність Саакашвілі з території України проти законного обраного керівництва Республіки Грузія? До речі, саме тому Грузію в Україні представляє не посол, а тимчасовий повірений – грузинський посол був відкликаний до Тбілісі на консультацію після чергової заяви громадянина України Саакашвілі, спрямованої проти уряду Республіки Грузія.
Засуджені Батумським міським судом громадяни України Юрій Хомич і Володимир Дьяченко були затримані після нелегального перетину грузинського кордону на яхті, яка належить колишньому охоронцю Саакашвілі Міхаїлу Батуріну. Раніше, у грудні 2018 року, у Грузії затримували шістьох громадян України на чолі з найвідомішим українським шахраєм Костянтином Грішіним (він же ж Грішин, він же ж Гришин, він же ж Семен Семенченко) і негласним позаштатним співробітником НАБУ Євгеном Шевченком, які на замовлення Саакашвілі намагались влаштувати в столиці Грузії криваву провокацію. Тоді, з урахуванням духу дружби й стратегічного партнерства, грузинський Уряд не став відправляти озброєну банду Гршіна-Шевченка за ґрати, а просто вислав з країни. Але керівництво України, як бачимо, ніяких висновків так і не зробило й далі дозволяє організовувати зі своєї території антигрузинські провокації.