В серпні 1941 Радянська армія відступала, відступала дуже поспішно, залишаючи за собою «випалену землю». Підривалися не лише заводи чи залізничні колії, забиралась уся техніка, коні, корови. Якщо не встигали зробити з худоби ковбасу, - її просто розстрілювали, зерно ж яке не встигали вивезти – палили. Все для того, щоб хоч якось призупинити німецьку навалу, щоб не дати скористатися земельними ресурсами. Люди ж були приречені на голод.
В Запоріжжі ситуація розвивалася набагато трагічніше. Сталін наказав підірвати Дніпровську ГЕС і будь-якою ціною не віддати її німцям. НКВД-сти настільки боялися гніву Сталіна, що підірвали греблю прямо під час переправи Радянських військ.
Про підрив греблі населення не попередили, жодним чином не проводилася евакуація, саме в час підриву проводилась переправа армій через Дніпро. В наслідок підриву утворилась вирва близько 165 метрів, утворились хвилі заввишки в 10 метрів – вони змітали все на своєму шляху: коней, людей, будинки. Частина Запоріжжя, вниз по течії була повністю зруйнована, ближні села – затоплені, а радянські солдати, які залишились без провізії, боєприпасів та зв’язку із центром невдовзі були змушені здатись у полон (близько 15 тисяч солдат).
Тих самих солдат, які здалися в полон після війни вважали зрадниками Батьківщини, в кращому випадку вони отримували по 10-15 років таборів, в гіршому - розстріл.
100 тисяч українців загинуло в наслідок повені, проте ніхто не рахував ті тисячі дітей, людей похилого віку, які вмерли від голоду, поранень, відсутності медикаментів - що спричинила катастрофа.
Де ж в той час були німці? Приблизно за 200 кілометрів. Вони ввійшли в Запоріжжя лише через два місяці. Відповідно, води Дніпра вже заспокоїлись, місцеве населення похоронило померлих (близько 100 тисяч осіб) та частково розібрало намули та завали.
Згодом виконавців наказу були прийнято за диверсантів і заарештовано радянською контррозвідкою, проте після втручання вищого керівництва їх звільнили з-під варти.
В СРСР було не прийнято говорити про трагедію на Дніпровській ГЕС. Згодом підрив приписували німцям, ще через десятки років, у 70-тих підрив ГЕС все ж повернули як заслугу НКВД, під час якого «Дніпровські води тисячами потопили фашистів. Які якраз робили переправу».
Німці відбудували ГЕС у 1942 році і при відступі її не підривали.
Использованная литература: источник