115 років тому, 10 квітня 1906 року, під Петроградом бойовиками партії соціалістів-революціонерів був вбитий священик Георгій Гапон, який таємно співпрацював з поліцією.
Популярного в робітничих колах українського попа (Георгій Аполлонович народився в 1870 році в селі Білики Кобиляцького повіту Полтавської губернії в родині заможного селянина й уславився тим, що заснував у столиці Російської Імперії одну з перших легальних робітничих організацій «Збори російських фабрично-заводських робітників Санкт-Петербурга») згубила нездатність тримати язик за зубами.
Після того, як царські війська 22 січня 1905 року розігнали організовану Гапоном мирну ходу, Георгій Гапон виїхав за кордон разом з інженером Путилівського заводу Петром Рутенбергом. Здружившись з Рутенбергом, Гапон розповів йому про свою співпрацю з поліцією, Рутенберг, будучи есером, доповів про це керівництву партії й рішенням Центрального Комітету партії соціалістів-революціонерів, прийнятим з ініціативи глави Бойової організації есерів Євно Азефа, який також таємно співпрацював з поліцією, Георгій Гапон був засуджений до страти.