Конвертаційний банк. Як Concord Bank став інструментом для відмивання коштів?

Національний банк проти Конкорду: ліквідація як останній захід

У серпні 2023 року Національний банк України прийняв безпрецедентне рішення — відкликав банківську ліцензію та розпочав процедуру ліквідації Акціонерного товариства «АКБ Конкорд». Причиною стали результати комплексних перевірок, що виявили систематичні порушення вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу, протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та розповсюдження зброї масового ураження.

Серед виявлених зловживань — обслуговування фіктивних фінансових операцій, непрозорий еквайринг для грального бізнесу, ігнорування обов’язків банку щодо верифікації клієнтів та джерел їхніх коштів. Порушення мали системний характер.

Утім, власниці банку — сестри Олена та Юлія Сосєдки — вирішили не змиритися з рішенням регулятора. У травні 2024 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд скасував постанову НБУ про ліквідацію банку. Наразі триває апеляційний розгляд.

«Фінансові послуги нового покоління»: як Concord Bank заробляв на еквайрингу для грального бізнесу

На відміну від класичних банківських установ, Concord Bank не фокусувався на кредитуванні юридичних чи фізичних осіб. Основним джерелом прибутку був інтернет-еквайринг — прийом платежів в інтернеті з платіжних карток. Особливу частку доходів складали так звані high-risk транзакції — фінансові операції з підвищеним ризиком, які часто пов’язані з онлайн-казино, букмекерськими конторами, квитковими сервісами тощо.

У першому півріччі 2021 року доходи банку від еквайрингу сягнули 612 млн грн — це майже в п’ять разів більше, ніж прибутки від кредитної діяльності. Водночас сам банк займав лише 36-те місце серед 72 банків України за обсягом активів.

Водночас за даними слідства та Нацбанку, Concord Bank був задіяний у схемах так званого міскодінгу — неправильного кодування транзакцій, що дозволяло онлайн-гемблінгу уникати оподаткування. За даними НБУ, банк обслуговував до чверті всього ринку нелегального грального бізнесу України.

Підставні клієнти та фінансові прокладки: як банк працював на фіктивний бізнес

Перевірки НБУ встановили, що Concord Bank масово ігнорував обов’язкові процедури перевірки клієнтів та аналізу їхніх ризиків. Серед клієнтів банку, які потрапили в поле зору регулятора, були фірми без реальної господарської діяльності: ТОВ «ФК Хантер», ТОВ «Парішат», ТОВ «Торпарі 2020», ТОВ «Ханой» та ТОВ «Латрікс Груп». Більшість із них були створені в 2020 році, одразу після легалізації грального бізнесу, ймовірно, для обслуговування відповідного тіньового сектору.

Засновником трьох з цих компаній є Крамарчук Микола Володимирович — особа, що, згідно з відкритими даними, не мала реального бізнес-досвіду, але контролювала компанії з оборотом у десятки мільйонів гривень.

У травні 2023 року НБУ також відкликав ліцензію у фінансової компанії «Хантер», що була пов’язана з Concord Bank та займалася переказом коштів. Власницею компанії була Юлія Дьоміна, яка очолила її одразу після реєстрації, і вже за рік компанія мала обіг у сотні мільйонів гривень.

Штучні капітали і порожні звіти: як Concord Bank допомагав створювати фіктивні компанії

Історія маніпуляцій зі статутними капіталами в Concord Bank тягнеться ще з 2016 року. Тоді група з 19 компаній — клієнтів банку — здійснила фінансову махінацію на основі всього одного мільйона гривень, які циклічно «переганяли» між собою у вигляді взаємних фінансових допомог. За тиждень, з 5 по 13 липня, цей мільйон був використаний для створення штучного обороту у понад 450 млн грн.

Згідно з даними НБУ, у результаті 30 транзакцій між фірмами, 18 із них задекларували «власний» статутний капітал у розмірі 420 млн грн. Ще одна компанія отримала 30 млн грн за продаж корпоративних прав. Частина цих коштів у подальшому була виведена в готівку — через ті ж рахунки в Concord Bank.

На той момент, у 2018 році, Національний банк України обмежився лише штрафом у розмірі 1,2 млн грн — фактично санкція, яка не відповідала масштабам зловживання. Очевидно, що така «м’якість» регулятора лише закріпила у власниць банку відчуття безкарності.

Підприємства-фантоми, податкова оптимізація та конвертаційний центр у Києві

Протягом 2010-х років навколо Concord Bank сформувалася ціла екосистема, мета якої — обслуговування тіньової економіки. За інформацією з офіційних джерел та розслідувань правоохоронців, у період з 2014 по 2016 рік банк став фактичною базою для масштабного конвертаційного центру.

У жовтні 2016 року під час обшуків у приміщеннях на вул. Січових Стрільців у Києві (власність сестер Сосєдок) було виявлено документи, які свідчили про ухилення від сплати податків на загальну суму понад 3,8 млн грн. Компанія «ГУТ», що діяла на цій локації, забезпечувала документальне покриття безтоварних операцій — ще один класичний інструмент тіньової бухгалтерії.

Згідно з даними слідства, працівники банку орендували сейфи на свої імена, а потім передавали доступ до них представникам тіньового бізнесу, які забирали звідти готівку. Таким чином Concord Bank забезпечував як документальне, так і фізичне прикриття для великих конвертаційних схем.

Закордонні «пральні» і перекачка коштів через Австрію та Естонію

Фінансова діяльність сестер Сосєдок не обмежувалась лише межами України. За даними кримінального провадження №3201510000000024 від 2015 року, Concord Bank використовував інфраструктуру зареєстрованих за кордоном компаній — зокрема, в Естонії через банк Versobank, який тоді контролював бізнес-партнер Олени Сосєдки Вадим Єрмолаєв.

Використовуючи мультивалютні рахунки у Versobank, зловмисники відкривали підконтрольні компанії, отримували доступ до систем «Клієнт-Банк» і виготовляли фіктивні документи, що дозволяли їм видавати себе за легальних постачальників товарів та послуг. За цією схемою виводилися кошти реального сектору економіки — без сплати податків і з мінімальним ризиком викриття.

Серед афілійованих компаній, які згадуються у матеріалах справи, — Whitesboro Limited, Quinn Holdings Sweden AB та Vinci Capital Management Ltd.

Продовжую наступний аналітичний блок у статті — цього разу про схеми ухилення від оподаткування, зокрема з боку «Укртатнафти» та виведення державних коштів через банк Concord.

Ухилення від податків як сервіс: чому Concord Bank згадується у кримінальних провадженнях

Попри публічні заяви керівництва банку про «чисту репутацію», у відкритих джерелах зафіксовано щонайменше чотири кримінальні провадження, в яких фігурує Concord Bank або безпосередньо його засновниці — Олена та Юлія Сосєдки. Усі вони мають одну спільну рису — йдеться про схеми ухилення від оподаткування у особливо великих розмірах.

Одне з таких проваджень було відкрито у жовтні 2022 року і стосувалося умисного ухилення від сплати податків ПАТ «Укртатнафта». За версією слідства, компанія уклала фіктивний контракт на постачання нафти з швейцарською компанією NORDWIND TRADE SA на суму 20 млн доларів США. Оплату було здійснено саме через Concord Bank. Кошти були перераховані на рахунок у Raiffeisen Bank International AG в Австрії — за документально непідтверджені обсяги товару.

Згідно з даними BlackBox OSINT, Олена та Юлія Сосєдки проходили у цій справі як фігурантки, щодо яких проводилися негласні слідчі дії.

Конвертаційний центр з сейфами у відділеннях банку: масштабна пральня у центрі столиці

Ще раніше, у 2015 році, слідство викрило масштабну схему ухилення від сплати податків через банк Concord, що діяла на території Києва. Суть її полягала у переведенні коштів підприємств з ознаками фіктивності у готівку, що передавалась замовникам конвертації.

За схемою, працівники банку орендували на себе сейфи у відділеннях Concord Bank. Після зарахування безготівкових коштів на рахунки фіктивних компаній, гроші переводились у готівку й розкладалися по зазначених сейфах. Представники конвертаційного центру отримували довіреності від «власників» сейфів і вилучали звідти готівку.

Керував цією схемою працівник банку Андрій Корчагін, за даними слідства. Залучались також компанії-нерезиденти, зокрема з Естонії та Швеції. Всі ці операції проходили через процесингову інфраструктуру банку — зокрема, через компанію ProCard, засновницею якої була Юлія Сосєдка.

ProCard: як процесинг став інструментом для податкових махінацій

ТОВ «Прокард» — один із ключових елементів екосистеми Concord Bank. Компанія працює у сфері обслуговування карткових транзакцій і є афілійованим процесинговим партнером Visa та MasterCard. З 2011 по 2024 рік засновницею «Прокарду» була Юлія Сосєдка.

У 2015 році компанія потрапила до кримінального провадження №3201504164000004, відкритого за фактом фіктивного формування податкового кредиту з ПДВ. Згідно з матеріалами справи, компанія брала участь у господарських операціях, що призвели до незаконного формування податкового кредиту на суму понад 4 млн грн.

Зважаючи на перелік компаній і документів, слідство дійшло висновку, що діяльність ProCard використовувалася для реалізації класичної податкової схеми: фіктивні договори, формальні звіти, безтоварні операції та штучне «накручування» показників.

Крипта, наркотики, гральний бізнес: як Concord Bank потрапив до тіньового фінансового ядра Східної Європи

Із часом вочевидь стало недостатньо обслуговувати лише легальний high-risk-сегмент (букмекерів, казино, туристичні сервіси). Згідно з розслідуваннями OSINT-груп та повідомленнями правоохоронців, Concord Bank почав відігравати роль повноцінного платіжного хабу для заборонених транзакцій, зокрема пов’язаних із криптовалютою, наркоторгівлею та обналом.

У вересні 2021 року Міністерство фінансів США наклало санкції на криптобіржу SUEX, через яку, за офіційними даними, проходили платежі від наркоторгівлі на платформі Hydra — найбільшому підпільному маркетплейсі наркотиків у РФ. За оцінками США, понад 40% транзакцій через SUEX були прямо пов’язані з незаконною діяльністю.

Згідно з дослідженням громадського руху «СтопНаркотик» та телеграм-каналу Badbank, Concord Bank виступав посередником у цих транзакціях через агрегатор HotPay, обслуговуючи платежі у гривні на користь криптобіржі ExMo, яка, в свою чергу, мала зв’язки з SUEX.

ProCard та «Промсвязьбанк»: глибока інтеграція з гральним бізнесом РФ

Ще одним тривожним елементом стало використання українського банку в інтересах російського ринку гемблінгу. За даними BlackBox OSINT, Concord Bank та його процесинговий підрозділ ProCard співпрацювали з Промсвязьбанком РФ — головним фінансовим оператором оборонно-промислового комплексу Росії. Цей банк підсанкційний, його правління засекречене, і він є ключовим партнером міністерства оборони РФ.

У тандемі з Промсвязьбанком, Concord Bank, за наявною інформацією, обслуговував грошові потоки нелегальних букмекерських контор, сервісів з обміну криптовалюти (зокрема FXCoin) та платформи для грального бізнесу, що діяли в Росії та країнах СНД у позаофіційному режимі.

Інфраструктура, створена для обходу санкцій та законів

Складність викритих схем свідчить про те, що Concord Bank фактично діяв як тіньовий фінансовий оператор на території кількох юрисдикцій: Україна, Австрія, Естонія, Швейцарія, РФ.

Платіжні шлюзи, криптопроцесинг, фіктивні контрагенти, банк-кореспондент у ЄС, тіньовий гемблінг — усе це становить завершену інфраструктуру фінансових операцій, що цілеспрямовано обходила регуляції, включно з українськими, європейськими та американськими.

Ключові посилання ведуть до осіб з російськими паспортами (як, наприклад, Ірина Шпортько та Дар’я Омельченко), а також до структур, прямо підпорядкованих кремлівському ВПК.

Продовжуємо аналітичну статтю. Цього разу — про політико-бізнесову складову діяльності родини Сосєдок і зв’язки з бюджетом міста Дніпро.

В’ячеслав Мішалов: мільярдер із біткойнами та шашликами під камеру

Чоловік Олени Сосєдки — В’ячеслав Мішалов — окремий персонаж в історії Concord Bank. Він — колишній депутат Дніпровської міської ради від партії «Самопоміч», екссекретар міськради, бізнесмен, власник інтернет-провайдера «Фрегат» та частки в інтернет-порталі I.UA. Його прізвище неодноразово згадувалось у кримінальних провадженнях щодо розкрадання бюджетних коштів.

У своїй декларації за 2020 рік Мішалов вказав володіння… 18 тисячами біткойнів. На той момент це складало понад 1 мільярд доларів США. Також у переліку — колекція з 13 елітних годинників (Rolex, Jaeger-Lecoultre, Audemars Piguet, Breitling), гвинтівки та численні об’єкти нерухомості.

«Майстер-Буд», підряди на мільйони і розслідування щодо шкільних котелень

У 2016 році компанія «Майстер-Буд», пов’язана з родиною Мішалових, отримала від міста Дніпро контракт на встановлення 14 котелень у школах і садках на загальну суму 33,7 млн грн. Розслідування показало: обладнання було суттєво переоцінене, а додаткові витрати на транспортування ґрунту, ймовірно, не відповідали дійсності. Потенційні збитки для бюджету — понад 7 млн грн.

На той момент В’ячеслав Мішалов був секретарем міськради, а засновником «Майстер-Буд» — його батько, впливовий дніпровський забудовник Дмитро Мішалов. Крім того, постачальником обладнання виступала компанія «Лібератор», власником якої є сам В’ячеслав Мішалов. Всі фінансові транзакції — звісно, проходили через Concord Bank.

Скандал з ремонтом мосту і конфлікт із міським головою

У 2019 році мер Дніпра Борис Філатов публічно звинуватив родину Мішалових у зриві термінів ремонту Нового мосту, який виконувала компанія «Майстер-Профі». Фірма отримала за це 250 млн грн з міського бюджету, однак строки були зірвані, а якість робіт — під питанням.

«Я хочу, щоб родина Мішалових відповіла перед законом», — заявив тоді Філатов, натякаючи на зв’язки родини з корупційними потоками міста.

Зв’язки з впливовими бізнес-групами та проросійськими політиками

Батько В’ячеслава — Дмитро Мішалов — входив до опікунської ради Дніпропетровської єврейської громади, куди також належали Ігор Коломойський, Геннадій Боголюбов, Геннадій Корбан. У тій самій орбіті оберталися й інші діячі, зокрема Гліб Пригунов і Геннадій Гуфман — останній втік з України після початку повномасштабного вторгнення РФ і є наближеним до Віктора Медведчука та Олега Царьова.

Спільний бізнес Мішалова з довіреною особою Гуфмана — Євгеном Кривенком — лише посилює підозри у глибокій політико-фінансовій інтеграції родини в тіньову частину регіональної влади.

Австрійський слід: як мільйони державного «Укргазбанку» осіли за кордоном

Олена Сосєдка, окрім ролі банкірки, фігурує у низці схем, пов’язаних із виведенням державних коштів. За даними аналітичної групи BlackBox OSINT, вона 26 разів виїжджала за кордон після 2022 року, переважно до Швейцарії, Франції, Ізраїлю та Австрії. В останній — мешкають її діти. Але, як виявилось, не тільки вони.

Австрія — місце реєстрації кількох компаній, напряму пов’язаних із групою «Конкорд» і, ймовірно, створених для легалізації коштів, у тому числі отриманих через кредитування державними банками. Зокрема, Concord Engineering GmbH, APS Power Technology GmbH та Concord Solutions Lab GmbH — компанії, до яких має стосунок Сергій Довгалюк, колишній партнер Олени Сосєдки і батько її молодшого сина.

Фіктивна біогазова електростанція та незворотний державний кредит

Одна з таких компаній — ТОВ «Біо Енерджі Дніпро» — зареєстрована в Україні, проте афілійована з APS Power Technology GmbH. Саме на цю компанію у 2018 році було оформлено кредит у ПАТ АБ «Укргазбанк» на будівництво біогазової електростанції.

Проєкт так і не було реалізовано, зате кредит отримано — і, як свідчать документи, не повернуто. Станом на 2022 рік борг перед Укргазбанком склав майже 3,4 млн євро. Частина цих коштів — 100 тис. доларів — була перерахована до австрійської Concord Solutions Lab GmbH, підконтрольної Сосєдці.

Решта, ймовірно, була виведена аналогічним чином. У результаті суд виніс рішення про примусове стягнення заборгованості за рахунок майна компанії на суму… всього 493 тис. євро. Тобто, державний банк фактично втратив більшу частину наданих коштів.

Адвокат Азарова — керуючий від Сосєдки

Іще один красномовний факт: у період з 2016 по 2018 роки директором згаданих австрійських компаній Concord Solutions Lab GmbH і APS Power Technology GmbH був Александр Еггер, відомий як адвокат екс-прем’єра Миколи Азарова в Європейському суді з прав людини. Призначення юриста з таким бекграундом — не випадкове, а свідчення складної міжнародної структури, орієнтованої на виведення коштів і правове прикриття схем.

Висновок: Concord Bank як дзеркало української фінансової безкарності

Сестри Сосєдки та їхній банк протягом років діяли не як класична фінансова установа, а як інструмент — для тіньових розрахунків, легалізації коштів, податкових «оптимізацій» та транснаціонального відмивання грошей.

Національний банк України двічі фіксував порушення — у 2016-му і 2023-му. Лише через 7 років і десятки сумнівних епізодів було ухвалено рішення про ліквідацію банку. Водночас судова система, яка скасувала це рішення, поставила під питання не лише повноваження регулятора, а й саму довіру до механізмів фінансового контролю в Україні.

Concord Bank — це більше, ніж банк. Це модель, яка показує, як фінансова архітектура, бізнес-зв’язки, родинні впливи і політична недоторканність можуть створити в Україні паралельну економіку. Поки держава веде війну, хтось веде облік криптовалют, тіньових казино і держкредитів, переведених у бетон, сейфи й австрійські рахунки.