Мільйонні порушення на телеканалі "Рада" — як бюджетні кошти осідають у "КіноКит"

Як "Рада" опинилася без техніки?

Розслідування встановило, що телеканал "Рада" не має власної техніки для виробництва контенту, через що у 2023 році було укладено контракт із ТОВ "КіноКит" на суму 276 млн гривень. Головна мета контракту — забезпечити "Раду" контентом для інформаційного марафону "Єдині новини". Усе це виглядає як банальна залежність від підрядника, але історія компанії "КіноКит" додає ситуації сумнівних відтінків.

Що відомо про "КіноКит"?

ТОВ "КіноКит" пов’язують із колишнім заступником глави Офісу Президента Кирилом Тимошенком, який зараз працює радником міністра оборони.

1. Ключові факти про компанію:

   • Засновницею та власницею є Юлія Дроздова, випускниця "Української кіношколи".
   • Цю кіношколу заснувала Олена Тимошенко, дружина Кирила Тимошенка.
   • В 2020 році співвласником "КіноКиту" був Володимир Оселедчик, колишній генпродюсер "1+1" і лектор тієї ж кіношколи.

2. Фінансові деталі контракту:

   • У 2023 році компанія отримала контракт на 119,9 млн гривень із держбюджету на створення телевізійного контенту.
   • У 2021 році, перед перезапуском телеканалу "Рада", "КіноКит" уже виграв тендери на 120 млн гривень.

3. Витрати за контрактом:

   • 38 млн гривень — на послуги креативної та редакторської груп.
   • 20 млн гривень — на продюсування.
   • 3,6 млн гривень — на режисуру.
   • 15 млн гривень — на зйомки.
   • 16 млн гривень — на забезпечення ведучими (900 тис. гривень пішли на створення стилю акторів).
   • 10 млн гривень — на організацію знімального простору.
   • 4 млн гривень — на студійне обслуговування.

Як працює схема?

Розслідування виявило, що зв'язок "КіноКиту" із Кирилом Тимошенком простежується через засновників компанії та їхні зв’язки з "Українською кіношколою". Фактично компанія отримує сотні мільйонів гривень з бюджету під виглядом забезпечення телеканалу "Рада" контентом.

1. Участь Тимошенка:

   • Ексзаступник глави Офісу Президента Кирило Тимошенко прямо чи опосередковано контролює "КіноКит" через своїх довірених осіб і родичів.
   • Його дружина заснувала школу, де навчалася власниця "КіноКиту".

2. Сумнівна організація закупівель:

   • "Рада" укладає угоди з "КіноКитом", обґрунтовуючи це тим, що телеканал не має власної техніки для виробництва контенту.
   • У результаті компанія отримує багатомільйонні бюджети, але аудитори знаходять численні порушення.

Що виявила Рахункова палата?

1. Невідповідність витрат:
   Частина коштів, виділених за контрактом, використовується непрозоро. Деякі позиції кошторису виглядають завищеними, наприклад, витрати на "створення стилю акторів" (900 тис. грн) чи "додаткове студійне обслуговування" (4 млн грн).

2. Відсутність обладнання:
   У самому телеканалі "Рада" немає техніки для створення власного контенту, що змушує його залежати від підрядників.

3. Відсутність конкуренції:
   "КіноКит" постійно виграє тендери на виробництво контенту для "Ради", що викликає питання щодо прозорості цих угод.

Висновок: гроші та вплив

Ситуація з телеканалом "Рада" і компанією "КіноКит" демонструє, як бюджетні кошти використовуються для підтримки близьких до влади структур. Замість того щоб розвивати технічні можливості телеканалу, кошти спрямовуються в приватну компанію, пов’язану з колишніми високопосадовцями.

Що далі?

Рахункова палата закликає провести службове розслідування та встановити, чи були порушені закони під час укладання контрактів. Тим часом громадськість продовжує ставити запитання: чому на державному телеканалі все ще відсутня техніка, і чи справді держава отримує якісний продукт за сотні мільйонів гривень?