Миколаївщина: покарання, трамплін чи відстійник?

11 березня, 08:40
Миколаївська область знову у центрі уваги, і, на жаль, не через позитивні зміни. Чи це місце стало своєрідним випробуванням для посадовців, трампліном для їхніх кар'єрних злетів або просто територією, де можна безкарно творити беззаконня? Питання залишається відкритим.

Від Прокоф'єва до Мельниченка

Ще недавно тут орудував сумнозвісний Прокоф'єв, який кинув колектив і втік до Туреччини, після чого навіть намагався судитися за поновлення. Тепер ситуація не виглядає краще: нове керівництво прийшло з Житомирщини, і, схоже, займається виключно терором бізнесу. Введення підприємств у ризикові списки стало буденною практикою.

Головний «актор» схем – Денис Мельниченко

Основною фігурою поборів у регіоні є Денис Мельниченко, чия діяльність тісно пов’язана з директоркою департаменту ризиків Мариною Баряхтар. Серед методів роботи – продаж «абонементів» для бізнесу: 2% – «скрутка», 3–10 тис. доларів за таблицю, 20% відшкодування ПДВ.

Для реалізації схеми створено ручну комісію під керівництвом Корнєва, яка навіть не засідає. Усі рішення приймає Мельниченко: кого ввести у ризики, кому дати таблицю, кому відмовити. Унаслідок такої «роботи» понад 500 підприємств із сумнівними операціями змінили юридичну адресу з Київщини та Житомирщини на Миколаївщину, що суттєво ускладнило діяльність чесного бізнесу.

Співпраця з криміналітетом

Окремо варто згадати про зв’язки з криміналом. Після внесення фермера в ризики до нього приходять представники місцевого кримінального середовища, такі як відомий у Миколаєві «Осетр», і пропонують «вирішити питання» за грошову винагороду. По суті, податківці просто передають бандитам інформацію про підприємства, розміри «відкупних» та контакти.

Система залякування

Серед методів тиску – залякування та примушення бізнесу до сплати хабарів. Вірні люди Корнєва та Мельниченка працюють за схемою:

  • Бевз у режимі 24/7 шукає в базі підприємства, яких слід поставити перед вибором: «абонемент» або ризики;
  • Балацок моніторить реєстрацію податкових накладних;
  • Костюк організовує фальшиві перевірки та вигадані порушення, щоб накласти штрафи на мільйони гривень;
  • Кірієнко та Баряхтар отримують регулярні «привітики» з Миколаєва у вигляді американської валюти.

Корупційні надбання

У той час, коли країна веде війну, а бізнес намагається вижити, деякі посадовці створюють собі «райський сад». Розслідування ДБР (кримінальне провадження №62024150010001288) виявило у Мельниченка незадекларовані активи на понад 14 млн грн, включаючи нерухомість та тренажерний зал, що приносить прибутки.

При обшуку в його київському будинку площею 400 кв. м було знайдено «трохи» готівки – 82 000 доларів. Також у Миколаєві виявлено чорну бухгалтерію, у якій фігурують численні підприємства.

Новий «фунт» – старі схеми

Щоб уникнути особистої відповідальності, на ключові посади призначають інших осіб. Так, заступником став Віталій Бітун – людина, яка роками збирає хабарі по узбережжю від Очакова до Коблевого. Під його контролем вже більше 1000 га ріллі та база відпочинку. Його підприємства не мають жодного податкового навантаження, а в той час інші підприємства змушені працювати в умовах надмірного тиску.

Висновок

На тлі війни та загальнонаціональної боротьби за економічну стабільність корупція в регіоні досягає нових масштабів. Чи можна нарешті призначити професіонала, який буде працювати на державу, а не на власну кишеню? Чи залишиться Миколаївщина місцем безкарності для корупціонерів?