НАБУ реанімує справу щодо хабара Микитася Гройсману: можливі причини та наслідки

Справа лежала практично без руху кілька років після того, як ще 2020 року колишній забудовник-нардеп Максим Микитась дав свідчення проти колишнього прем’єра Володимира Гройсмана. Йшлося про хабар від Укрбуду прем’єру, якому передали цей дар нежитловими будівлями в центрі Києва.

Сталося це ще у грудні 2017 року. Звісно, приміщення було оформлене не на структури самого Гройсмана, а на його номінала, підприємця із Вінницької області Юрія Гижка. Йдеться про приміщення площею дві тисячі метрів ціною (на той момент) у два мільйони доларів.

За цим фактом Національне антикорупційне бюро після свідчень Микитася навіть провело обшуки у структурах Володимира Гройсмана. Щоправда, про результати обшуків тоді повідомляли вкрай скупо. Але, мабуть, результат таки був, раз майже через три роки НАБУ вирішило реанімувати справу. Та й свідчення Микитася, який, рятуючи свою шкуру, пішов на угоду зі слідством, нікуди не поділися.

Згідно зі свідченнями Максима Микитася, Гройсман отримав від нього офісне приміщення у житловому комплексі «Аристократ» вартістю понад 75 млн гривень (справжня вартість майна, за оцінкою слідства становить 156 млн, все це в цінах 2017 року) за те, що уряд призначить головою державної корпорації «Укрбуд» потрібну Микитасю людину – Олександра Лятамбора.


Справа в тому, що «Укрбуд» складався з двох однойменних компаній – державної та приватної. І призначення керівником національної компанії необхідного Микитасю людини давало доступ до величезних обсягів державних замовлень.

Хоча формально Гройсман не має відношення до офісних приміщень, які були оформлені на Юрія Гижка, Олександр Лятамбор став головою держкорпорації. А у 2017 році ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» Микитася отримало контракт на будівництво Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів АЕС України на суму 928,9 мільйона гривень. У 2019 році цьому ТОВ було замовлено роботи з демонтажу нестабільних конструкцій об’єкту «Укриття» ЧАЕС вартістю понад 2 мільярди гривень.


Щодо Юрія Гижка, то ні для кого не є секретом, що цей підприємець із Вінниці (базовий регіон Гройсмана) є давнім другом та партнером Володимира Гройсмана. Тому, що не стверджував би Гройсман, угода з Микитасем виглядає досить ясною. Особливо з урахуванням призначення Лятамбора на потрібну для Микитася посаду та наступні бюджетні потоки.

До того ж у рішенні Вищого антикорупційного суду у грудні 2020 року було чорним по білому зафіксовано таке:


Але через невідомі причини хід справі тоді не дали. Однак, як виявилося, «вирішити» проблему Гройсману з якихось також невідомих поки що причин не вдалося – НАБУ вирішило реанімувати справу про хабар офісним приміщенням.

Можливо, що Микитась, якого у жовтні 2022 року НАБУ та САП «взяли» за спробу хабара у 22 мільйони євро Борису Філатову, меру Дніпра, дав додаткові свідчення щодо зв’язків із Гройсманом. Тим більше, що судячи з того потоку бюджетних замовлень, які отримували його структури під час прем’єрства Гройсмана, одним офісом у ЖК «Аристократ» не обійшлося.

Проте, швидше за все, поштовхом для того, щоб справа трирічної давності була витягнута з архівів, є очевидною спробою Офісу президента підім’яти під себе органи місцевого самоврядування в областях та обласних центрах. Справа в тому, що «Українська стратегія Гройсмана» після місцевих виборів 2020 року, які представники «Слуги народу» з тріском програли, контролює значну частину місцевих рад Вінниччини.


І серед можливих причин нинішнього наїзду на Гройсмана багато хто називає саме його спроби чинити опір Банковій. Мабуть, приклад мера Чернігова Атрошенка, якого через суд усунули з посади під сумнівним приводом, був недостатньо показовий. Крім того, перед початком повномасштабної війни, 2021 року, Володимир Гройсман активно співпрацював із попередником Єрмака, Андрієм Богданом і навіть сформував майже повноцінний штаб, завданням якого було повернення Гройсмана у велику політику.

Крім того, колишній прем’єр вів активні переговори з олігархами, щоб заручитися їхньою підтримкою. Серед останніх називали Пінчука та Ахметова, на чиїх каналах ICTV, «Україна» та «Україна-24» Гройсман тоді отримував безліч ефірів.

24 лютого минулого року та наступні події дуже сильно вибили з колії всіх провідних політиків нашої країни та сплутали всі карти та можливі розклади. Але останніми місяцями звичні розклади політичної гризні повернулися у своє звичне русло, і Банкова продовжила спроби «зачистити галявину», ламаючи всіх незгодних із «політикою партії».

Чи потрапив Володимир Гройсман у цю «чистку» чи причини реанімації такої давньої справи інші – поки що незрозуміло. Але якщо джерела в НАБУ не помиляються, це питання досить скоро з’ясується.