Олег Мітрохін вивів 70 мільйонів доларів через фірму тещі та виграє сумнівні тендери Міноборони

У той час, як справжні волонтери ризикують життям, доставляючи допомогу на фронт, окремі ділки вдало «волонтерять» у державних закупівлях. Один із таких — запорізький бізнесмен Олег Мітрохін, власник компаній «МІК» і «ЮГСТАЛЬ», котрий публічно позиціонує себе як волонтера, а за лаштунками — виводить мільйони через фірми-прокладки та виграє підозрілі тендери Міноборони.

Сімейна схема з болгарським відтінком

За даними, отриманими з відкритих реєстрів, через дві болгарські компанії — VIKTOR INVEST та PRESS EFFECT, зареєстровані на тещу бізнесмена Людмилу Гоголенко, було виведено близько 70 млн доларів. Формально Гоголенко мешкає в елітному маєтку в селі Красне Перше під Києвом (вул. Набережна, 7) — при цьому сама вона фігурує лише як «скромна» підприємиця без гучної публічної активності.

МІК і ЮГСТАЛЬ: фаворити Міноборони

З 2014 року компанія «МІК» активно співпрацює з Міністерством оборони, спеціалізуючись на поставках уніформи та спецодягу. Тільки з початку 2025 року підприємство виграло сім тендерів на суму понад 407 млн грн, які проводив Державний оператор тилу.

Однак до цих перемог — чимало запитань. У випадку з тендером на чохли для бойових шоломів, попри участь дев’яти конкурентів із нижчими цінами, перемогла саме компанія Мітрохіна. Цікаво, що вона не є виробником товару, а представляє інтереси ТОВ «Юкаторг», яке раніше судилось із ДОТ за аналогічну закупівлю.

Ще більш кричущим є тендер на зимові вітрозахисні куртки. У фіналі залишилися «МІК» та ТОВ «ПАКОПТТОРГ» — друге підприємство, що 16 разів брало участь у тендерах і жодного разу не перемогло. «ПАКОПТТОРГ» засновано в Запоріжжі в 2024 році зі статутним капіталом усього 10 тис. грн. Схоже на типову компанію-технічного учасника, створену для імітації конкуренції.

У ще одній закупівлі — малопомітної дротяної перешкоди — ПАКОПТТОРГ вже змагався з «ЮГСТАЛЬ» і був дискваліфікований. Власники компанії-переможця — знову Олег Мітрохін і Андрій Заїка.

Розгалужена бізнес-імперія з політичним дахом

У розпорядженні сім’ї — не лише «МІК» і «ЮГСТАЛЬ». Син Мітрохіна — Артем — є директором чотирьох компаній і власником ще шістьох. Його пов’язують із народним депутатом Геннадієм Касаєм, чий офіс у Києві збігається з юридичною адресою компанії Мітрохіна. Сам Артем працює помічником Касая.

Ім’я Артема Мітрохіна також фігурує в антикорупційному розслідуванні «Слуга курток», де йдеться про схеми із закупівлями форми для військових і зв’язок із племінником Касая.

Закарпатський тил і естетичний бізнес

З початком повномасштабного вторгнення Олег Мітрохін переселився на Закарпаття. Звідти регулярно викладає фото з відпочинків, не забуваючи про публічний імідж «волонтера». Усе нерухоме майно оформлено на сина Артема: щонайменше 7 земельних ділянок та 5 об’єктів нерухомості — за даними з реєстрів.

Його дружина, Аліна Мітрохіна, керує салоном краси A2 Aesthetics, що орієнтований на преміум-клієнтів. У соцмережах — розкішні відпустки, брендова косметика та стильне життя на тлі війни.

Підсумок

Олег Мітрохін — типовий приклад «волонтера-підрядника», який перетворив військові закупівлі на родинний бізнес. Замість прозорої конкуренції — технічні компанії, замість офшорів — болгарські фірми тещі. А поруч — політичне прикриття та красиві пости зі словами підтримки армії.

На тлі тотальної мобілізації, нестачі бюджету і потреб армії — такі історії виглядають не просто цинічно. Вони руйнують довіру до справжнього волонтерського руху і потребують негайної уваги правоохоронців та журналістської спільноти.

Справжній фронт — не завжди там, де звучать вибухи. Іноді він проходить у тендерах, реєстрах і рахунках-фактурах.