Кілька днів тому НАБУ і САП повідомили заступнику голови КМДА Петру Оленичу про підозру у зловживанні службовим становищем у справі про незаконну забудову парку "Нивки" в Києві. Будучи головою департаменту земельних відносин 2019 року, він фактично погодив передачу паркової зони під забудову. Ділянку мала "освоїти" компанія, пов'язана з ексголовою Шевченківської РДА Віктором Пилипишиним та його зятем Костянтином Яловим, ексголовою комісії Київради із земельних питань.
НАБУ знадобилося 4 роки з моменту ухвалення незаконного рішення Київради, пролобійованого Оленичем. Усе було б набагато простіше, якби до того моменту вже діяли положення, закладені містобудівною реформою (законопроєкт 5655).
По-перше, цифровізація всіх процесів дала б змогу відстежити весь шлях документів, що готувалися до винесення на сесію, - і зафіксувати, хто і на якому етапі навмисне "змінив" цільове призначення ділянки без узгодження з Кабміном і всупереч уже наявним документам вищого порядку. По-друге, вже на етапі підготовки синхронізація всіх містобудівних документів не дала б можливості такому проєкту пройти автоматичний моніторинг. Він би, умовно кажучи, "світився червоним" на всіх наступних етапах для всіх учасників процесу. І, відповідно, будь-яке подальше ігнорування цього "сигналу" фіксувалося б у системі, автоматично перетворюючи таку дію/бездіяльність на підставу кримінальної відповідальності.
По-третє, виділення землі під забудову в паркових зонах фактично було б неможливим, оскільки спроба це зробити одразу ж "висвітилися" б на рівні центральних органів влади. Не кажучи вже про те, що сам факт передання ділянки конкретній компанії на безальтернативній основі через сумнівні підстави також був би неможливий.
Приклад Оленича явно показує, чому місцеві органи самоврядування вперто виступають проти реформи 5655: мафії є що приховувати. Але рано чи пізно схеми все одно вилізуть назовні, а винні понесуть відповідальність.