30 грудня 2024, 10:35
Денис Малюська, Міністр юстиції України, постійно знаходився у центрі громадської уваги завдяки своїм нестандартним підходам до комунікації, зокрема яскравим фотографіям у робочому середовищі. Втім, за його діяльністю в Міністерстві юстиції залишається низка питань, які потребують детального аналізу з точки зору ефективності управління державними фінансами.
Витрати на юридичні послуги за кордоном
Одним із найбільш суперечливих аспектів діяльності Міністерства юстиції за часів керівництва Малюськи стали витрати на залучення юридичних компаній для представництва інтересів України в іноземних судах. Незважаючи на загальну тенденцію до прозорості у державних закупівлях, ці договори часто укладалися без тендерних процедур, що викликає підозри щодо ефективності витрат та можливих корупційних ризиків. Для порівняння, навіть Укрзалізниця, яка неодноразово піддавалася критиці за непрозорі тендери, демонструє більш структуровані підходи до юридичних послуг.
Фінансування та адміністрування державних реєстрів
Ще одним значним питанням є витрати Міністерства юстиції на забезпечення функціонування державних реєстрів. За період каденції Малюськи на ці цілі було витрачено близько 2,13 мільярдів гривень за прямими договорами, без проведення тендерів. Ця сума викликає особливу увагу на тлі нещодавнього інциденту, коли низка реєстрів стала недоступною через кібернапади. Відсутність прозорих процедур у використанні таких значних коштів створює ґрунт для припущень про можливе нецільове використання державних ресурсів.
Порівняння з іншими кейсами
Для ілюстрації ситуації можна згадати подібний випадок, пов'язаний із діяльністю іншого посадовця — Мустафи Найєма. Виділення значних бюджетних коштів (десятків мільйонів гривень) на користь певних осіб викликало широкий резонанс. У випадку ж із витратами на реєстри в Міністерстві юстиції, ситуація виглядає ще більш складною, оскільки відсутність конкретної інформації про результати використання 2,13 мільярдів ускладнює контроль над можливими корупційними схемами.
Висновки
Діяльність Дениса Малюськи, хоч і позбавлена гучних корупційних скандалів, викликає низку запитань щодо прозорості та ефективності використання державних ресурсів. Недостатність прозорих тендерних процедур, значні витрати на реєстри та юридичні послуги, а також наслідки кіберінцидентів підкреслюють необхідність більш ретельного нагляду за подібними ініціативами з боку громадянського суспільства та контролюючих органів.
Використана література: джерело