Згідно з даними анкети Судді, його матір, Сташків Н.М., є вчителем школи у Тернополі. Джерелом походження коштів на купівлю квартири стали:заощадження батька Сташківа Богдана Івановича із заробітної плати, а також його кошти, отримані від продажу належної йому на праві власності нерухомості: двох квартир по вул. С.Бандери у м. Бережани, Тернопільської області та кошти батька його першої дружини — Галайка Григорія Борисовича, які він отримав за договором позики у 30 тис. доларів, що підтверджується розпискою.
ГРД опрацювала розписку та визначила, що особа, яка надала у борг 30 тис. доларів США, а саме Коваль А.П., на час написання розписки була співмешканкою тестя судді у 2015 році. При цьому тесть є фігурантом справи за ч.2 ст.125 КК, де він бив свою співмешканку від чого вона втратила свідомість.
ГРД має обґрунтовані сумніви стосовно фінансової спроможності Коваль надати позику у розмірі 30 тис. доларів. Згідно з публічним пошуком, особа Коваль А.П. не мала жодних корпоративних афіляцій (часток у бізнесі), а також не була фізичною особою-підприємцем. Лише в 2024 році жінка зареєструвалася як ФОП з основним видом діяльності «Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у.
ГРД ставить під сумнів фінансову спроможність Галайка забезпечити повернення таких коштів. Так, Галайко Г.Б. з 2011 року був ФОП з основним видом діяльності «Роздрібна торгівля». Згідно з даними про доходи колишнього тестя судді, особа отримувала мінімальні офіційні доходи 23 тис. гривень протягом 2013-2018 років.
Також суддя Сташків занизив ціни автомобілів Nissan Juke (2017) та BMW 320XI (2015). У 2020 році суддя продав автомобіль Nissan Qashqai, у якому потрапив у ДТП, дорожче (274 тис. гривень), ніж купив BMW 320XI 2015 року (200 тис. гривень).
На думку ГРД, суддя свідомо занизив ціну купівлі BMW та завищив ціну продажу Qashqai, який потрапив у ДТП, для того, щоб видатки співпадали з доходами.
Крім того, суддя 10% порушень за ст. 130 КУпАП (водіння у стані сп’яніння) суддя визнав малозначними, а 6% справ були передані на розгляд трудовому колективу, що, на думку ГРД, свідчить про уникнення правопорушниками відповідальності. Суддя також застосовував очевидно непропорційні покарання, зокрема, замість серйозних адміністративних стягнень, як-от позбавлення права керування, обмежувався лише усними зауваженнями у випадках, коли водії керували транспортними засобами в стані алкогольного сп’яніння або відмовлялися від медичного огляду.