Успіхи та промахи антикорупціонера Зеленського

Боротьбу з корупцією задекларовано як головний пріоритет ЗЕкоманди. Фактично, на слогані “Весна прийде, саджати будемо” Володимир Зеленський увійшов до передвиборчих перегонів та переміг, ставши президентом.

Експерти ГО “Разом проти корупції” проаналізували перші кроки та заяви Зеленського за місяць перебування його на посаді президента. Аби зрозуміти, куди рухається країна та яких перемог очікувати.

 Серед позитиву

- Володимир Зеленський оновив та перезапустив Національну раду з питань антикорупційної політики.

За часів Порошенка така Рада провела усього кілька засідань та не стала ні органом оперативного реагування на корупційні виклики, ані майданчиком для напрацювання і впровадження змін до правил гри. Головування Порошенка ускладнювало її функціонування, адже не так просто президентові знайти час на будь-яку нараду. Цього разу Національну раду з питань антикорупційної політики очолюватиме Руслан Рябошапка, заступник голови АП, колишній член НАЗК. А склад представників від громадськості дає підстави сподіватися на те, що орган буде дієвим.

- Своїм пріоритетом президент визначив подолання корупції у судовій системі.

Президент заявив, що найближчим часом буде представлено план щодо подолання корупції у судовій системі. І його частиною стане запуск створеного раніше Антикорупційного суду. У вересні ця інституція розпочне розгляд справ. Для визначення правильних кроків реформи, команді Зеленського слід уважно проаналізувати помилки своїх попередників.

На думку керівника Фундації DEJURE Михайла Жернакова, це бажання попри все контролювати систему та суддів через своїх людей. Створення підконтрольних органів добору та перевірки суддів: Вищої кваліфікаційної комісії суддів і Вищої ради правосуддя, а як наслідок, відсутність реального очищення судової системи від недобропорядних суддів.

“Так, у результаті проведення кваліфікаційного оцінювання понад 2700 суддів, лише 16 було звільнено за невідповідність посаді. Представники провідних громадських організацій, підготували та надали президентові свої бачення, щодо необхідних змін. Сподіваємося, план подолання корупції у судовій системі буде напрацьовано з їх урахуванням” – прокоментував пан Жернаков.

- Зеленський зустрівся з керівниками НАБУ і САП та дав їм 3 місяці на результати: розслідуванні резонансних корупційних злочинів.

Чи можливо видати такі швидкі результати в умовах діючих процесуальних обмежень – покаже час. Цією зустріччю президент, скоріше, підкреслив суспільству важливість для нього антикорупційного тренду.

- Вніс законопроект щодо незаконного збагачення, згідно з нормами якого передбачається конфіскація незаконних активів за рішеннями суду в цивільному порядку без обвинувального вироку.

По суті це означає, що якщо чиновник не може обґрунтувати появу своїх активів, за рішенням суду вони можуть бути вилучені. Для більшої суми активів настає вже кримінальна відповідальність за незаконне збагачення.

Експерт Віталій Черепаха застерігає, що правозастосування закону може бути неочікуваним. Важливо, щоб це не перетворилося на “розкулачування” і не стало засобом політичного переслідування. Також, законопроект не стосується елітарної корупції. Але в цілому він є позитивним кроком вперед.

Експерти “Разом проти корупції” переконані, що діючий склад Верховної Ради навряд чи підтримає цей законопроект, відтак, його доведеться знову внести вже у наступному скликанні.

- Президент заявив, що головними інструментами у боротьбі з корупцією будуть діджиталізація та інновації, а 90% держпослуг планують перевести в онлайн.

“Слід зазначити, що діджиталізація вже активно триває. Багато органів влади запроваджують електронні послуги онлайн. В Кабміні цей напрямок скоординовує Державне агентство електронного урядування. Вже електронізовано 118 державних послуг. Зокрема, послуги з реєстрації бізнесу, початок та завершення будівництва, допомога при народженні дитини. Діють е-кабінети водія та перевізника, а за 2018 рік до системи е-документообігу було підключено кожний третій з державних органів. Втім, це не означає, що навіть в електронізованих сервісах не залишилося корупційних “дірок”і варто зупинятися на досягнутому,” – прокоментувала Оксана Величко, керівник ГО “Разом проти корупції”.

- Зеленський подав до Верховної Ради законопроект, що сфокусує Антикорупційний суд на розгляді справ лише щодо високопосадової корупції.

Це має усунути ризик того, що на суддів новоствореного органу буде звалено усі справи про корупцію, що суттєво знизило би їх ефективність.

- також Офіс Президента обіцяє найближчим часом оприлюднити законопроект про перезавантаження НАЗК.

На жаль, його експертне обговорення до оприлюднення так і не відбулося. Відтак, як буде здійснюватися перезавантаження, громадськості ще невідомо. 

Суперечливі моменти

Зеленський зробив нові призначання в СБУ. А також заявив, що головна задача СБУ – займатись боротьбою з корупцією.

Хоча антикорупційна спільнота вже котрий рік вимагає зняти з СБУ економічний та інший “непрофільний” функціонал – антикорупція є справою НАБУ, САП та НАЗК. Службі безпеки ж варто сфокусуватися на своїй головній функції – забезпеченні державної безпеки.

Негатив

5 липня своїм указом Зеленський звільнив державну уповноважену Антимонопольного комітету Агію Загребельську.

Чим викликав обурення у професійної спільноти та громадськості. Адже, Агія Загребельська має репутацію одного з найбільш професійних, послідовних та сміливих борців з монополіями та корупцією. Вона активно протидіяла цілому ряду корупційних схем, зокрема щодо електронних майданчиків “прокладок” при Фонді держмайна, створених народним депутатом від “Відродження”. Останнє досягнення в цьому напрямку – завдяки АКМУ, ці майданчики були оштрафовані на загальну суму 17,43 млн грн.

Також Загребельська займалася розслідуваннями, пов’язаними з лотерейним ринком, вкрай корупційним ринком ритуальних послуг, розслідуванням щодо монопольного становища ДТЕК.

- Поклав виконання обов’язків керівника Державного управління справами (ДУС) на Сергія Борзова.

Борзов – колишній КВН-щик, який останні 2 роки працював заступником голови ДУС. Підозрюється у корупції. У 2016 році безкоштовно отримав від Державного управління справами квартиру на Печерську вартістю 10 мільйонів гривень.

- Журналісти та громадськість не мали змоги ознайомитись з декларацією Івана Баканова, якого Зеленський призначив першим заступником голови СБУ.

Як відомо, співробітники  СБУ не публікують своїх декларацій у відкритому реєстрі. Свою позицію СБУ пояснює тим, що відкритість їх декларацій призводить до розкриття співробітників, які за своєю суттю мають працювати утаємничено. Втім, громадськість ніколи і не наполягала на тому, щоб СБУ публікувало декларації усіх співробітників, але імена і посади керівництва структури не є жодною таємницею, а відтак – чому би їм їх і не публікувати? Однак, новопризначений заступник голови офіційно відмовив журналістам.  
 
-  Попри наявність у команді кандидатів у депутати від СН ряду дійсно достойних людей, у списках бачимо Вадима Струневича – людину Андрія Вавриша – одіозного екс заступника директора департаменту містобудування та архітектури Київської міськадміністрації.

Сам Андрій Вавриш консультує адміністрацію президента щодо переїзду у новий офіс в Українському домі та викладає у соцмережах свої фото із заступником голови АП Андрієм Богданом.

- Призначив головою АП Андрія Богдана – адвоката, юриста Ігоря Коломойського, уповноваженого з питань антикорупційної політики Кабміну 2013 року.

Згідно із законом Богдан підпадає під люстрацію, оскільки за часів Януковича перебував на керівній посаді. Пряме ігнорування гарантом Конституції люстраційного закону насторожує.

Є й зауваження щодо того, що нові кандидати у депутати переважно не мають незалежних джерел доходу та йдуть з посад, де заробляли чималі гроші. Чи зможуть вони прожити 5 років на депутатську зарплату у 30 тисяч гривень?

Заради справедливості слід зазначити, що загалом, серед представників «Слуги народу» також багато хороших експертів з доброю репутацією, тому все ж сподіваємось, що дії президента не будуть розходитись із його словами.