"Велика відбудова" по-турецьки: хто і як освоїть українські кошти

Як і слід було очікувати, ключові контракти на багатомільярдні проекти знову дістануться турецьким компаніям, які вже зарекомендували себе в попередньому дерибані державних коштів під час реалізації програми "Велике будівництво".

Новий виток старих схем

За повідомленнями турецької преси, нещодавно відбулася зустріч представників посольства Туреччини в Києві з керівництвом Державного агентства з розвитку інфраструктури та відновлення України. Офіційний порядок денний – обговорення майбутніх проектів "Великої відбудови". Однак, з огляду на минулий досвід співпраці, експерти припускають, що ці тендери стануть черговим інструментом для викачування грошей з українського бюджету.

Вже у квітні-травні очікується оголошення перших конкурсів на реалізацію пріоритетних проектів – зокрема, на будівництво і реконструкцію митних пунктів пропуску, а також створення системи платних автодоріг. Турецькі підрядники, що активно працювали в Україні в попередні роки, заздалегідь готуються отримати ласі шматки цього фінансування.

Турецький досвід освоєння українських бюджетів

Згадаймо, як під час "Великого будівництва" турецькі компанії без жодної конкуренції отримували підряди на будівництво доріг і мостів, часто за завищеними цінами та з неякісними матеріалами. На тендерах нерідко встановлювалися вимоги, які фактично унеможливлювали участь українських фірм, а реальний контроль за виконанням робіт був мінімальним.

Чи змінилося щось після повномасштабного вторгнення? Судячи з усього, ні. Туреччина, балансуючи між Україною та Росією, продовжує вибудовувати власні економічні інтереси, а українські чиновники, схоже, готові закривати очі на непрозорість таких "партнерств".

Що ще очікує на нас у 2025 році?

Крім інфраструктурних проектів, турецькі компанії також розглядають можливість участі в будівництві соціального житла, енергетичних об'єктів і систем водопостачання. Проте досі незрозуміло, чи буде створена хоч якась прозора процедура контролю за якістю виконання цих робіт. Адже якщо механізми будуть такими ж, як і раніше, то вже за кілька років ми можемо побачити нові "аварійні" будинки, дороги, що розсипаються після першої зими, і об'єкти, які на папері добудовані, а в реальності залишаються лише фундаментом.

Висновки

Поки Україна веде війну, у владних кабінетах ведуться переговори про черговий розподіл бюджетних потоків. І знову без конкуренції, без прозорих механізмів і, ймовірно, без реального контролю за витрачанням коштів. "Велика відбудова" ризикує стати не шансом на оновлення країни, а черговим гучним корупційним скандалом.

Чи готова Україна дозволити, щоб її післявоєнне відновлення перетворилося на ще одну схему збагачення окремих груп? Питання залишається відкритим.