15 липня, 22:41
Дрон давно перестав бути лише зброєю. За кілька років він перетворився на окрему галузь економіки, у якій обертаються десятки мільярдів гривень, а справжні бенефіціари ховаються за зручною воєнною завісою: у режимі секретності держзакупівлі, постачальники та їхні прибутки лишаються таємницею навіть для тих, хто цю зброю оплачує зі своїх податків.
І судячи з подій останніх тижнів, галузь підійшла до межі переділу, у якому головні ролі грають щонайменше троє гравців та їхні покровителі в державних структурах і поза ними, розбиралися Коментарі.
Щоб зрозуміти, за який куш точиться боротьба, варто спершу уявити масштаб. Точних цифр у воєнний час ніхто не назве, але навіть занижені оцінки вражають. За десять місяців 2024 року Міністерство оборони відзвітувало про закупівлю та замовлення 1,6 мільйона безпілотників на 114 мільярдів гривень, тобто близько 11 мільярдів на місяць, що давало приблизно 132 мільярди на рік. Відтоді ринок явно зріс.
Наскільки саме, підказує порівняння двох тижнів тендерів на "Прозорро". За даними проекту "Наші гроші", з 28 червня по 4 липня Міноборони лише в трьох великих тендерах купило дронів на 1,9 мільярда гривень, а з 14 по 21 лютого один-єдиний тендер сягнув майже 9,4 мільярда. Якщо взяти найскромніший показник у два мільярди на тиждень, ринок можна оцінити в 104 мільярди на рік, але це очевидне заниження, адже ще 2024-го Міноборони говорило про 114 мільярдів за десять місяців. Якщо ж узяти усереднені 5,5 мільярда на тиждень, виходить близько 286 мільярдів на рік.
І навіть ця сума неповна, бо йдеться лише про закупівлі Агентства оборонних закупівель. Поза кадром лишаються інші держструктури, місцева влада та волонтери. Показово, що у 2024 році через Prozorro дронів купили на 15,4 мільярда, з яких на АОЗ припало лише три мільярди, а лідером виявився Держспецзв'язок із 3,5 мільярда, майже чверть усього обсягу. У підсумку ринок безпілотників цього року оцінюють у діапазоні від скромних 200 до 300 мільярдів гривень, і, судячи з того, як множаться удари дронами по російських тилах аж до Уралу, друга цифра ближча до правди.
Ось за ці гроші й почалася боротьба, і першим її голосним епізодом стало розслідування навколо дронів VYRIY. Сьомого липня Офіс генерального прокурора повідомив про перевірку можливого заволодіння бюджетними коштами під час закупівлі безпілотників майже на сім мільярдів гривень. Ішлося про договір того ж таки Агентства оборонних закупівель з одним товариством на постачання дронів різних типів на загальні 6,95 мільярда. За версією слідства, вартість штучно завищували за допомогою зовнішньоекономічних та внутрішніх договорів із підприємствами-нерезидентами, юрособами-резидентами та фізособами-підприємцями з ознаками фіктивності. Простіше кажучи, витрати компанії роздували фіктивними контрактами. У схемі, за даними слідчих, могли брати участь до 150 фіктивних ФОПів, а сума сумнівних операцій перевищила 197 мільйонів гривень. Перевіряють і те, чи не використовувалися ці кошти для подальшого виведення й легалізації злочинних доходів.
Швидко з'ясувалося, що фігурант це ТОВ "Вірій індастрі". Його директор Олексій Бабенко того ж дня зібрав пресконференцію і відкинув усі звинувачення. Ціни на свої дрони він назвав у середньому на двадцять-тридцять відсотків нижчими за конкурентів, ФОПів, яких підозрюють у фіктивності, зобразив реальними виробниками комплектуючих, а сам наїзд правоохоронців пов'язав із критичною публікацією сайту "Бабель", що належить йому на 75 відсотків, про загибель новобранців у 425-му штурмовому полку "Скеля". Обшуки, за його словами, пройшли більш ніж у сорока локаціях, зокрема на виробництві, в офісі та за місцем проживання його матері й брата.
Проте ця масштабність цілком може свідчити й про інше: про старт переділу, у якому хтось вирішив звільнити місце Бабенка. За даними YouControl, "Вірій індастрі" є засновником і співвласником ще семи компаній, і саме тут ховається найцікавіше. Різниця між тим, що компанія розповідала про себе раніше, і тим, у чому її звинувачують тепер, разюча. За даними Forbes-Україна з посиланням на самого Бабенка, у 2024 році виручка сягала близько мільярда гривень, а частка ринку п'яти відсотків. Оскільки ринок уже тоді оцінювали в понад сто мільярдів, ці цифри стикуються лише за умови, що п'ять відсотків рахували за кількістю випущених дронів, а не за грошима.
І ось за півтора року компанія, що робить оптоволоконні, камікадзе та літакові дрони разом зі станціями управління й ретрансляції, оперує сумою всемеро більшою, ніж за підсумками 2024-го. Зростання виручки щонайменше в сім разів, і це, схоже, не межа. Сукупний виторг семи компаній, у яких "Вірій індастрі" бере участь капіталом, за 2025 рік склав 512 мільйонів гривень. Найприбутковішими виявилися дві структури зі статутним фондом у символічні сто тисяч гривень кожна: ТОВ "НВО "Синевір" із виробництва електронних компонентів, де "Вірій" має половину і яке за рік наторгувало 336,8 мільйона, та ТОВ "РНК Солюшинс" зі сфери авіаційно-космічної техніки, де частка "Вірія" 51 відсоток, а виторг 82,3 мільйона. Непогана віддача для контор із фондом у сто тисяч.
Найбільша ж загадка в біографії самого власника. Офіційно Олексій Бабенко почав розробляти дрони у 2022 році, але з якою для цього освітою та досвідом, історія делікатно замовчує. Людина з таким самим ПІБ фігурує як працівник театру вогню та світла "SCORPIUS", і від жонглера факелами до конструктора бойових безпілотників шлях, погодьмося, нетривіальний.
Навколо Бабенка давно кружляли й політичні тіні. Ще в грудні 2025 року сайт СтопКор писав, що своїм успіхом у дроновому бізнесі він завдячує допомозі експрезидента Петра Порошенка, щоправда, конкретних доказів так ніхто й не навів. Аргументи були непрямі: ексглава держави кілька разів передавав дрони VYRIY, а ТОВ "Евертрейд", що входить до концерну "Укрпромінвест" Порошенка і офіційно займається пластиковою тарою зі статутним фондом 26 тисяч гривень, постачало імпортований карбонат для виробництва деталей дрона. У березні 2026-го той самий СтопКор розповів уже про скандал на тендері на два мільярди, де "Вірій індастрі" переміг нібито завдяки демпінгу, що дивно чути про компанію, яку паралельно звинувачують у завищенні цін.
Ниточки тягнуться й раніше. Ще в лютому з'являлася інформація про зрив держконтракту на понад сто тисяч дронів на сім мільярдів гривень, і під цей опис ідеально лягає той самий контракт, який у липні вилився в десятки обшуків. А 29 червня чоловік під псевдонімом Володимир Бойко заявив, що "Бабель", який належить арештованому олігарху Ігорю Коломойському, Бабенко нібито купив за викрадені в Міноборони кошти, не поставивши обіцяні дрони, і що історія зі "Скелею" мала надати справі про дрони зручного політичного присмаку помсти.
Усе це підозріло скидалося на інформаційну підготовку до переділу. Не дивно, що 7 липня у "Вірій індастрі" заявили: подібні дії вигідні і ворогові, і недобросовісним учасникам ринку, які прагнуть зірвати постачання дронів Силам оборони. Кого саме мали на увазі, у компанії розсудливо не уточнили.
А от замовників такої акції варто шукати одразу у двох напрямках, і один із них справді незвичний. Народний депутат Ярослав Железняк звернув увагу, що близько двох десятків телеграм-каналів синхронно розганяли справу про "розкрадання семи мільярдів" і водночас ті самі канали переконували, що директор ДБР Олексій Сухачов гарантує чесне розслідування, і це попри те, що 500 слідчих бюро тягнуть на собі 372 тисячі справ. Одна мережа за дві доби б'є по критиках і полірує імідж власного відомства, зауважує нардеп, а от про заборону публікувати розслідування про 143 квартири чомусь ніхто не згадав. І справді, саме 7 липня, у день масштабних обшуків у справі "Вірія", Печерський райсуд заборонив журналістам "Слідство.Інфо" та активістам ЦПК поширювати інформацію про майно, угоди та інвестиції брата директора ДБР, харківського бізнесмена. Такий збіг у часі промовистий.
Схожим збігом став і обшук 9 липня у заступника гендиректора "Української бронетехніки" Максима Полівяного у справі про закупівлю застарілих гранатометів на 318 мільйонів. За добу до того компанія презентувала нові оптоволоконні дрони. А оскільки виробництво саме оптоволоконних безпілотників є одним із ключових напрямків і для "Вірія", виходить характерна картина: за два дні удар по двох компаніях, які роблять однаковий продукт. І це в сегменті, який стрімко звужується, адже якщо в січні 2025 року оптоволоконні дрони розробляли 25 команд, то вже у квітні їх лишилося одинадцять.
Але VYRIY далеко не єдиний свіжий гравець, чия назва загриміла у 2026 році. Є й такі, кому переділ не страшний, бо може відбутися саме в їхніх інтересах. До початку року про дрони "Аякс" майже ніхто не чув, а тепер їх пов'язують із власником компанії Ajax Systems Олександром Конотопським, завсідником українського Forbes. Офіційно його бізнес це охоронні системи на двох заводах, в Україні та Туреччині, а корпоративна група налічує шість компаній. Ключова з них, ТОВ "Аджакс системс манюфекчуринг" зі сфери виробництва обладнання зв'язку та статутним фондом майже 28 мільйонів гривень, належить кіпрському офшору "Аджакс системс Кіпр холдингс лтд", яким Конотопський володіє вже як громадянин Об'єднаних Арабських Еміратів. Від початку війни доходи компанії злетіли з 419 мільйонів гривень у 2021 році до 5,375 мільярда у 2025-му, а особистий дохід самого бізнесмена за даними OpenDataBot склав 4,585 мільярда у 2025 році та 3,9 мільярда роком раніше, вивівши його на 270-те місце в рейтингу найбагатших.
Найцікавіше почалося в травні, коли видання "Останній бастіон" повідомило про кібератаку через матеріал про зв'язок нового очільника ДП "Укроборонсервіс" Євгена Гвоздарєва з Конотопським та міністром Михайлом Федоровим, який нібито його прикриває. Логіка проста: до переходу в держкомпанію Гвоздарєв керував ТОВ "Стрім техно", виробником важких дронів Vampire, вони ж "Баба яга", який у 2025 році виручив 15,2 мільярда гривень і потрапив у п'ятірку найбільших постачальників ЗСУ.
І ось тут починається справжня містика української дроноекономіки. Офіційно "Стрім техно" належить якійсь мешканці Волині Оксані Фалюш, яка за даними OpenDataBot заробила у 2025 році ті самі 15,2 мільярда. Заробити таке на офіційному виді діяльності компанії, оптовій торгівлі побутовою електронікою для запису й відтворення звуку та зображення, уявити важко, отже, майже напевно йдеться про дрони для армії. У відкритих даних знаходиться лише одна волинська Оксана Фалюш, 1978 року народження з Ковеля, яка у 2017-2020 роках була зареєстрована як ФОП і надавала послуги "із забезпечення фізичного комфорту". Як і у випадку з Бабенком, повірити, що людина з таким бекграундом за час війни збудувала бізнес на п'ятнадцять мільярдів на рік, складно навіть із багатою фантазією.
Що ж до можливого заступництва з боку міністра оборони Михайла Федорова, то натяки лежать на поверхні. На початку 2026 року на заході за участю міністра та президента Володимира Зеленського саме Vampire назвали найрезультативнішим дроном на полі бою за підсумками року, а піарити ці безпілотники Федоров почав ще на посаді міністра цифрової трансформації. Паралельно наприкінці червня та на початку липня з'явилися публікації, у яких прямо звучали звинувачення в монополізації до 30 відсотків ринку за рахунок зв'язків і повної закритості бюджетних закупівель. Збіг це чи елемент того ж переділу, поки не відомо.
І це, зрештою, лише вершина айсберга. Ринок безпілотників, як зазначають "Коментарі", встиг стати джерелом мільярдних статків мало не для половини олігархів доби Зеленського. Досить сказати, що власник Fire Point Денис Штилерман, за підрахунками активістів, здатен заробляти до восьми мільйонів доларів на день. Поки на фронті дрон коштує комусь життя, у тилу він коштує рівно стільки, скільки за нього готові заплатити з бюджету, і саме за право виставляти цей рахунок сьогодні й точиться справжня війна за ринок війни.