10 вересня, 21:04
Екскерівник ДП «Спецтехноекспорт» Павло Барбул, якого обвинувачують у привласненні 146 млн грн, схоже, вирішив, що українська Феміда йому не указ: поки ВАКС роками слухає справу, фігурант спокійно живе на широку ногу в Польщі та відкриває там бізнеси за крадені мільйони з оборонного бюджету.
І лише 25 серпня ВАКС нарешті виніс ухвалу про спеціальне судове провадження щодо Барбула та його спільників. То, може, система все ж запрацює, чи Барбул й надалі продовжить ходить по виставках і жити так, ніби 146 млн грн — це його особисті гроші, а не виведені з оборонного бюджету?
Барбул переховується в Польщі, гуляє вулицями, викладає фото та відкриває бізнеси, поки НАБУ роками демонструє «боротьбу» з ним. Фігуранта оголосили у міжнародний розшук, але до екстрадиції справа так і не дійшла, а саме провадження, схоже, намагалися злити. Не дивно, що виникають питання про хабар для НАБУ — інакше як пояснити таку зручну для Барбула бездіяльність? Тепер 146 млн грн та суспільний розголос не дають поховати справу остаточно: 25 серпня суд таки дозволив спеціальне судове провадження щодо Барбула та його спільників. Поки держава шукає 146 млн грн для оборонки, Барбул спостерігає, як українська Феміда та силовики виставили себе на посміховисько.
У 2015–2016 роках через «Спецтехноекспорт» під керівництвом Барбула понад 80 млн грн вивели на ТОВ «Спецпроммеханізація» нібито за поставку обладнання, якого фактично не було. Компанія, на яку пішли державні гроші, мала ознаки фіктивності: номінальне керівництво, відсутність працівників, виробничих потужностей та реальної господарської діяльності. За цим епізодом відкрили кримінальне провадження №12015000000000474 — за фактами легалізації доходів і підроблення документів, але до суду воно так і не дійшло. А далі з’являється Vakur s.r.o.: у 2016–2019 роках через цю компанію з «Спецтехноекспорту» та пов’язаних контрактів вивели 3,78 млн євро, тобто понад 107 млн грн, під виглядом агентських послуг, хоча представники Vakur фактично не вели переговорів, не супроводжували угоди й не виконували заявлену роботу.
Окрема історія — контракти з іноземними компаніями на товари військового та спеціального призначення. Щонайменше 16 зовнішньоекономічних договорів передбачали постачання на сотні мільйонів гривень і мільйони доларів, але за частиною з них продукція взагалі не прибула, а за іншими — була поставлена лише частково. У результаті питання виникли не лише до самого руху грошей, а й до того, що саме отримували українські військові замість оплачених ресурсів. Податкові перевірки у 2022 році встановили порушення валютного законодавства та нарахували «Спецтехноекспорту» майже 12,5 млн грн пені — тобто навіть після завершення тих контрактів держава продовжувала платити за їхні наслідки.
А далі постає головне питання — що відбувалося з грошима після їхнього виведення. У деклараціях Барбула за 2016–2017 роки виявили суттєву різницю між офіційними доходами та фактичним рівнем життя, а після його звільнення будинок у Козині площею 435 м² опинився оформленим на матір, тоді як у самого Барбула задекларовано майже 6 млн грн готівки. Ще один цікавий інструмент — цивільні позови про стягнення нібито боргів за розписками на десятки тисяч доларів, завдяки яким, Барбул легалізував крадені мільйони.
Провертати ці схеми й роками залишатися непоміченим Барбулу допомагав не лише вплив, а й власний медійний ресурс. Через ТОВ «Ф’ючер Медіа» та підконтрольних осіб він фактично контролює Mind.ua, який використовувався для просування вигідних Барбулу наративів, інформаційного захисту та тиску на опонентів. Ключовою фігурою цієї медійної конструкції стала Любов Величко — вона отримала власну колонку, регулярно публікувала матеріали про резонансні кримінальні справи, відвідувала судові засідання та використовувала інформацію з обмеженим доступом. При цьому її статус журналіста, використання журналістського посвідчення та зв’язки з особами з російського інформаційного середовища викликають серйозні питання.
Сьогодні Величко їздить Європою — від грантових конференцій до правозахисних платформ і міжнародних медіафорумів, де презентує себе як журналістку, яку переслідують за антикорупційні розслідування. Однак за цією історією стоїть інша сторона: власна колонка на Mind.ua, тісна прив’язка до медіаресурсу Барбула та постійний доступ до матеріалів, які звичайному журналісту отримати непросто. Виходить зручна конструкція: фігурант кримінального провадження ховається за кордоном, а пов’язаний із ним медійний ресурс створює образ «переслідуваної журналістки», яка тим часом представляє Україну на міжнародних майданчиках.
То який масштаб розкрадань потрібен, щоб українські силовики нарешті прокинулися? Чи Барбул і надалі буде спокійно жити в Польщі, поки система роками імітує боротьбу з ним?