Як наглядові ради тікають від відповідальності, за корупцію, яку професійно та фахово не помічали

11 листопада 2025, 21:54
11 листопада 2025 року член Наглядової ради "Енергоатому" Тимофій Милованов склав свої повноваження. Причина? Масштабна операція НАБУ та САП з викриття корупції в енергетичній галузі, про яку стало відомо днем раніше.

Детективи провели обшуки в центральному офісі "Енергоатому", у міністра юстиції (колишнього міністра енергетики) Германа Галущенка та вилучили понад 4 млн доларів готівкою.

У своїй заяві Милованов констатував, що "все стало бюрократичним", що "слухали команду, де все гаразд", і що це "глибока неспроможність". Він пропонував відсторонити посадових осіб, чиї імена фігурують у розслідуваннях, та створити незалежний комітет з етики та комплаєнсу.

Але виникає логічне запитання: а де ви були раніше?

Схема, яка працює як годинник

Олексій Гончарук залишив посаду незалежного члена Наглядової ради "Укроборонпрому" 23 грудня 2023 року. Йому "дякували за внесок у реформування оборонної галузі" саме в той момент, коли накопичувалися численні корупційні справи:

  • НАБУ та СБУ викрили організовану злочинну групу, яка привласнила 107,2 млн грн на експорті зброї протягом 2016-2019 років
  • На підприємстві "Зоря-Машпроект" виявили схему на понад 1 млрд грн
  • Протягом років було порушено понад 500 кримінальних справ щодо учасників концерну

І ось тут вимальовується чіткий патерн: члени наглядових рад звільняються тільки ПІСЛЯ того, як НАБУ, САП, СБУ чи ДБР оголошують підозри та проводять обшуки.

Ніколи до. Завжди після.

Питання, на які немає відповіді

Де була ця пильність наглядових рад, коли злочини відбувалися?

Усі ті корупційні схеми, про які зараз розповідають детективи НАБУ – масштабна корупційна схема впливу на стратегічні державні підприємства, записи розмов про те, що "ці хлопчики не заробляють грошей" – все це відбувалося під особистим пильним наглядом тих самих людей, які зараз так красномовно пишуть заяви про звільнення.

Наглядова рада – це не декорація. Це не місце для проставляння підписів на вже підготовлених документах. Це орган контролю, який має забезпечувати законність, прозорість та ефективність роботи компанії. Якщо під вашим наглядом відбувається масштабна корупція – це означає одне з двох:

  • Або ви свідомо це дозволяли
  • Або ви професійно непридатні для цієї посади

Страхування за народні гроші: фінал безвідповідальності

І ось тут ця історія набуває по-справжньому цинічного характеру. 29 жовтня 2024 року – за два тижні до масштабних обшуків НАБУ – АТ "НАЕК "Енергоатом" уклало договір зі страховою компанією "Колоннейд Україна" на страхування відповідальності голови та членів наглядової ради.

Вартість контракту: 19,3 млн грн. Страхова сума на покриття відповідальності: 390,92 млн грн.

Що саме покриває це страхування? Читаємо уважно:

  • Витрати на захист застрахованих осіб
  • Витрати на попереднє розслідування
  • Витрати на заставу або запобіжні заходи
  • Витрати на обмеження прав на активи або свободи
  • Витрати на провадження з екстрадиції (до 500 тис. грн на кожен випадок)

Перекладаємо українською: державна компанія витрачає майже 20 мільйонів гривень платників податків на те, щоб застрахувати свою наглядову раду від можливих арештів, обмежень свободи та судових процесів. Компанія, яка має забезпечувати енергетичну безпеку країни під час війни, витрачає народні гроші на страхування тих, хто мав би запобігати корупції, а не готуватися до можливого покарання за неї.

Найцинічніше в цій історії: тендер виграла компанія без конкуренції, бо більше ніхто не подав заявку. Умови тендеру були настільки специфічними, що лише "Колоннейд Україна" мала необхідний досвід – договори з "Укрпоштою", "Укренерго", "Магістральними газопроводами України"... Виходить, страхування наглядових рад від кримінальної відповідальності – це вже така собі "традиція" українських держкомпаній?

Реакція влади: видимість дій

Прем'єр-міністр Юлія Свириденко заявила, що "наглядова рада повинна нести відповідальність за ситуацію в компанії" і доручила сформувати новий склад. Президент Зеленський "підтримав розслідування". Міністерка енергетики Світлана Гринчук "чекатиме офіційних результатів слідства".

Але ніхто не ставить головного питання: чому система дозволяє членам наглядових рад звільнятися без будь-яких наслідків після того, як під їхнім "наглядом" відбулися злочини?

Звільнення – це не кара. Звільнення – це втеча від відповідальності. Особливо коли ти встиг застрахувати свою відповідальність за державні гроші.

Як це робиться у світі

У 2021 році наглядова рада Boeing виплатила 225 мільйонів доларів компенсації акціонерам за те, що не забезпечила належного нагляду за безпекою літаків 737 MAX. Це був прецедентний випадок, коли суд штату Делавер визнав, що директори несуть особисту відповідальність за нехтування своїми наглядовими обов'язками щодо "критично важливих" ризиків.

Справа Enron призвела до того, що члени ради директорів виплатили з власних кишень 13 мільйонів доларів у рамках врегулювання позовів акціонерів. При цьому їхнє страхування відповідальності було анульоване через грубе порушення обов'язків.

У справі німецького Wirecard, де "зникло" 2 мільярди євро, наглядова рада зараз перебуває під кримінальним розслідуванням за нехтування очевидними червоними прапорцями та відсутність належного контролю.

Голландський бізнесмен Гус Кувенховен був засуджений апеляційним судом Нідерландів як співучасник військових злочинів, скоєних у Ліберії на початку 2000-х років, через свою роль як директора та президента лісозаготівельних компаній, які постачали зброю.

Французький суд розглядає справу проти компанії Lafarge та її керівників за можливу співучасть у злочинах проти людяності в Сирії. У Швеції компанія Lundin Energy та її керівники стоять перед судом за участь у військових злочинах.

Світова практика чітка: члени наглядових рад несуть особисту – включно з кримінальною – відповідальність за нехтування своїми обов'язками, особливо якщо це призвело до злочинів або масштабних збитків.

Українська "особливість": безвідповідальність як система

В Україні ж маємо абсурдну ситуацію:

  1. Держава призначає членів наглядових рад до стратегічних компаній
  2. Під їхнім "наглядом" відбуваються корупційні схеми на сотні мільйонів
  3. Правоохоронці викривають злочини, проводять обшуки, оголошують підозри
  4. Члени наглядових рад звільняються, пишуть красиві пости про "бюрократію" та "неспроможність"
  5. Ніхто з них не несе жодної відповідальності
  6. Держава навіть витрачає народні гроші на страхування їхньої можливої відповідальності

Це не система корпоративного управління. Це імітація контролю з вбудованим механізмом безвідповідальності.

Запитання до влади

  1. Чому члени наглядових рад не несуть особистої відповідальності за злочини, що відбулися під їхнім наглядом? Якщо ти член наглядової ради, твоя робота – наглядати. Якщо під твоїм наглядом розкрадають мільйони – ти або співучасник, або некомпетентний. В обох випадках має бути відповідальність.

  2. Чому державні компанії витрачають десятки мільйонів на страхування відповідальності наглядових рад? Ці гроші могли б піти на ремонт енергетичної інфраструктури, на закупівлю обладнання для оборони. Замість цього вони йдуть на страхування тих, хто має запобігати корупції.

  3. Хто нестиме відповідальність за призначення в наглядові ради людей, які виявилися неспроможними виконувати свої обов'язки? Конкурси на посади членів наглядових рад проводило Міністерство економіки під керівництвом тієї самої Юлії Свириденко, яка зараз заявляє про "відповідальність наглядової ради".

  4. Чому система дозволяє звільнення без наслідків? У будь-якій нормальній юрисдикції звільнення не звільняє від відповідальності. Злочин відбувся під твоїм наглядом – відповідай, незалежно від того, чи ти досі на посаді.

Висновок: час змінювати правила гри

Поки в Україні члени наглядових рад можуть спокійно звільнятися після викриття корупційних схем, які відбувалися під їхнім наглядом, поки вони можуть страхувати свою відповідальність за державні гроші, поки ніхто з них не сідає на лаву підсудних поруч з тими чиновниками, за якими вони мали наглядати – говорити про ефективне корпоративне управління в державному секторі безглуздо.

Треба вводити особисту відповідальність членів наглядових рад – цивільну, фінансову, а в разі грубого нехтування обов'язками – і кримінальну. Треба заборонити державним компаніям витрачати бюджетні кошти на страхування відповідальності наглядових рад. Треба змінити процедури призначення так, щоб до наглядових рад потрапляли справжні професіонали, а не люди "з правильних контактів".

Інакше ми й далі матимемо красиві заяви про "прозорість" та "доброчесність" від тих, хто застрахував себе від відповідальності за народні гроші і тікає з посад щойно до дверей стукають детективи НАБУ.

Час покласти цьому край. Час вимагати реальної відповідальності від тих, хто мав наглядати, але проґавив або свідомо дозволив розкрадання державних ресурсів під час війни.