«Юридична годівниця» Мін’юсту: як іноземні юристи роками «пиляють» український бюджет

10 червня, 18:53
Україна щороку витрачає мільйони доларів на послуги іноземних юридичних компаній, які представляють державу у міжнародних арбітражах.

Від імені держави виступає Міністерство юстиції, що залучає «радників» — переважно через непрозору переговорну процедуру, з фіксованими гонорарами до 1400 доларів за годину. Починаючи з 2022 року, ці витрати різко зросли. Формально — через зростання кількості справ. Неофіційно — через поєднання службових інтересів, друзів з банківського сектору, «обраних» іноземних фірм і гарантованого доступу до бюджету без належного аудиту. Усе це нагадує не стратегічний захист держави, а стабільну юридичну годівницю, масштабовану руками посадовиць Мін’юсту.

Як працює схема

Мін’юст не захищає Україну в арбітражах самостійно — це роблять закордонні юридичні фірми. Українська сторона проводить процедуру закупівлі (найчастіше — без конкуренції) і обирає іноземного радника. Той, у свою чергу, залучає українську юрфірму як субпідрядника — часто з одного й того самого списку.

Ключова роль у цій процедурі належить Департаменту міжнародного права та представництва Міністерства юстиції — саме тут:

  • визначають радників;

  • формують обґрунтування витрат;

  • оцінюють доцільність укладання контракту;

  • погоджують кошторис, який самі не можуть точно прорахувати.

«Про точну тривалість і обсяг послуг прогнозувати складно — ми орієнтуємось на схожі кейси з минулого», — зазначалося в офіційному звіті Мін’юсту (2021).

Простіше кажучи — витрати визначаються на око, гонорари не оскаржуються, контроль — умовний.

Поява "юридичної подруги" у Мін’юсті

З травня 2022 року міжнародним напрямком Мін’юсту опікується Ірина Мудра, яка невдовзі після призначення почала укладати нові контракти з іноземними юристами вже в доларах і євро — до того витрати фіксувалися в гривні.

У листопаді до Мін’юсту приєднується ще одна колишня банківська функціонерка — Інна Богатих (до цього — співробітниця «Альфа-Банку»). Відтоді «сфера відповідальності» обох колег — санкції, арбітраж, юркомпанії.

🔗 Фото, що підтверджують їхню дружбу:


Богатих, після переходу Мудрої до ОПУ, успадковує її обов’язки в міністерстві. Але найголовніше — вона успадковує зв’язки: ті самі юрфірми, ті самі процедури, ті самі тарифи.

$800–$1400 за годину — за рахунок платників податків

Середня годинна ставка юриста — 800 доларів. Але гонорар може сягати і 1400 доларів/год.
Утім, незалежно від складності роботи — чи це сканування документів, чи юридична стратегія — ставка фіксована. Угоди передбачають повну оплату часу, без розшифровки до рівня конкретних дій. І це — за відсутності відкритого звітування в Prozorro.

Топ-5 угод з іноземними радниками (2024 рік)

СправаСумаФірма
Gilward Investments B.V. проти України$1.71 млнLatham & Watkins (London) LLP
ВЭБ.РФ проти України$1.9 млнAllen Overy Shearman Sterling LLP
Misen Energy A.B. проти України$750 тисHogan Lovells International LLP
Modus Energy International B.V. проти України$1.78 млнAllen Overy Shearman Sterling LLP
Sinohydro Corp. Ltd проти України$999 тисFoley Hoag LLP

Загалом лише ці п’ять кейсів обійшлися державі в понад 7 мільйонів доларів.

 

Повторюваність виконавців і відсутність конкуренції

Дослідження закупівель свідчить: ті самі компанії отримують контракти з року в рік.
Прозорі тендери — радше виняток, ніж правило. Як вказує видання ZIB, українські юрфірми, залучені як субпідрядники, не змінюються роками, хоча формально жодної «монополії» немає.

Це може свідчити або про картельну домовленість, або про негласне «сито» Мін’юсту, через яке проходять лише «свої».

Контроль без контролю

🔍 Prozorro не містить детальних звітів про реальні обсяги робіт.
📑 Мін’юст посилається на конфіденційність контрактів.
💸 Гроші платяться наперед, навіть якщо обсяги будуть меншими.
📉 Звітність — умовна.

Рахункова палата ще у 2023 році вказувала на неефективне використання коштів Мін’юстом, але перевіряла лише період до 2022.

А от що відбувалося з 2022 року — залишилося поза аудиторським полем.

Висновок: Симуляція юридичного фронту

Масштабна система із десятків мільйонів доларів — з умовними процедурами, фіксованими тарифами, відсутністю реального контролю та можливістю роками збагачувати одних і тих самих підрядників — стала нормою в Мін’юсті.

Ми не ставимо під сумнів потребу в арбітражному захисті. Але:

  • Чому одні й ті самі компанії?

  • Чому без звітів?

  • Чому немає перегляду вартості послуг у період війни?

  • Чому ці послуги не підлягають військовому аудиту?

З огляду на те, що сьогодні Ірина Мудра — ключова фігура юридичної політики в Офісі Президента, не виключено, що вплив на «юридичну годівницю» збережено, а навіть розширено.