Фактична база

Факти, що підлягають правовій оцінці, є верифікованими і не потребують коментарів у частині їх існування.

Перше. Відповідно до ч. 6 ст. 6 Закону України «Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України» (далі — Закон) слідчі комісії зобов'язані інформувати про свою діяльність виключно шляхом оприлюднення матеріалів на офіційному веб-сайті Верховної Ради України: протоколів, стенограм, аудіо- та відеозаписів відкритих засідань, а також повідомлень про дату, час і місце їх проведення.

Друге. ТСК під головуванням народного депутата Я. Железняка станом на момент публікації цього матеріалу не розмістила на офіційному веб-сайті ВРУ жодного документа — ні протоколу, ні стенограми, ні анонсу, ні відеозапису. Сторінка комісії порожня.

Третє. Натомість засідання цієї ТСК транслюються на YouTube-каналі «Залізний нардеп» — персональному каналі Я. Железняка, що прямо вказано в описі каналу.

Четверте. Згідно з повідомленням про суттєві зміни в майновому стані, поданим до НАЗК 25.12.2025 (реєстраційний номер документа 565af578-a01c-48b3-b868-ff8734b32257), Я. Железняк отримав 24.12.2025 від Google Ireland Limited дохід у сумі 183 140 грн, кваліфікований ним як «дохід від творчої діяльності».

Правова кваліфікація

1. Порушення вимог Закону щодо оприлюднення інформації

Ч. 6 ст. 6 Закону містить imperative norm — вона не передбачає альтернативних способів виконання обов'язку з інформування. Канал голови комісії в соціальних мережах не є і не може бути «офіційним веб-сайтом Верховної Ради України» ні за суб'єктним критерієм (власник — фізична особа, а не орган законодавчої влади), ні за змістовним (відсутність будь-яких правових гарантій автентичності та збереженості матеріалів).

Відповідальність за невиконання вимог Закону передбачена ст. 29 цього ж Закону. Крім того, ч. 1 ст. 13 Закону прямо покладає на голову комісії обов'язок забезпечити виконання встановлених процедур — а отже, бездіяльність Я. Железняка щодо оприлюднення матеріалів на офіційному ресурсі ВРУ є порушенням його посадових обов'язків як голови ТСК.

2. Конфлікт інтересів

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» (далі — ЗЗК), реальний конфлікт інтересів — це суперечність між приватним інтересом особи і її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає або може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень.

У даній ситуації конфлікт інтересів є очевидним і структурним:

— Я. Железняк як голова ТСК зобов'язаний забезпечити трансляцію та публікацію матеріалів засідань на офіційному сайті ВРУ (публічний обов'язок);

— водночас він є власником YouTube-каналу, який монетизується — тобто отримує фінансову вигоду прямо пропорційно до кількості переглядів (приватний інтерес);

— переведення трансляцій на власний канал замість офіційного ресурсу прямо конвертує виконання публічної функції у приватний дохід.

Згідно зі ст. 28 ЗЗК, особа, уповноважена на виконання функцій держави, зобов'язана вживати заходів щодо недопущення виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів та повідомляти про нього безпосереднього керівника. Голова ТСК у цьому контексті є підзвітним Верховній Раді, і саме ВРУ мала б отримати відповідне повідомлення. Свідчень того, що таке повідомлення подавалося, немає.

Ст. 67 ЗЗК передбачає юридичну відповідальність за порушення вимог щодо конфлікту інтересів для осіб, що займають відповідальне становище, до яких народні депутати України віднесені прямо.

3. Кваліфікація доходу — «творча діяльність» чи щось інше?

Кваліфікація отриманих 183 140 грн як «доходу від творчої діяльності» заслуговує на окрему увагу.

Творча діяльність у розумінні законодавства — це діяльність, результатом якої є створення оригінального авторського твору (ст. 1 Закону «Про авторське право і суміжні права»). YouTube-монетизація як така може охоплювати такий дохід, якщо контент є авторським.

Однак засідання ТСК — це офіційні публічні заходи органу державної влади, а не авторський контент Я. Железняка. Запис і трансляція засідання органу, до повноважень якого приписаний сам декларант, є виконанням публічних функцій, а не творчою діяльністю у будь-якому юридично релевантному значенні. Відповідно, кваліфікація цього доходу як «творчого» є, щонайменше, дискусійною і потребує перевірки з боку НАЗК у частині правомірності такого визначення.

Додатково слід звернути увагу: якщо монетизований контент включає будь-які матеріали, що є документами ТСК (стенограми, виступи, протокольні елементи), постає питання про правомірність комерційного використання офіційних парламентських матеріалів приватною особою.

4. Зловживання службовим становищем — ст. 364 КК України

Ч. 1 ст. 364 КК України передбачає відповідальність за зловживання владою або службовим становищем — тобто умисне використання службовцем своїх повноважень всупереч інтересам служби, якщо це завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам.

Для кваліфікації за цією статтею необхідно встановити:

а) наявність спеціального суб'єкта (службова особа) — народний депутат є такою особою в частині виконання парламентських функцій, включно з головуванням у ТСК;

б) умисне використання повноважень всупереч інтересам служби — факт ненаправлення трансляцій на офіційний ресурс ВРУ при одночасному їх розміщенні на монетизованому персональному каналі вказує саме на таку модель поведінки;

в) шкода — вона є подвійною: по-перше, порушення права громадян на доступ до офіційних матеріалів парламентського контролю через встановлений законом канал; по-друге, отримання приватної фінансової вигоди від публічної функції.

«Істотна шкода» у цьому контексті може кваліфікуватися не лише у грошовому вимірі, але й як шкода охоронюваним законом інтересам держави і суспільства — прозорості парламентської діяльності та підзвітності органу парламентського контролю.

Питання до А. Радіної

Анастасія Радіна є одночасно заступником голови ТСК під керівництвом Я. Железняка і головою Комітету ВРУ з питань антикорупційної політики. Ця подвійна роль породжує логічне і невідворотне запитання.

Комітет з питань антикорупційної політики є органом, уповноваженим, зокрема, здійснювати парламентський контроль за дотриманням антикорупційного законодавства. Голова цього комітету, будучи заступником у ТСК, де описана ситуація склалася, мала щонайменше:

— помітити невідповідність між обов'язком публікації на сайті ВРУ і реальною практикою трансляцій; — відреагувати відповідно до своїх повноважень як заступника голови комісії та голови антикорупційного комітету; — ініціювати перевірку чи принаймні публічно порушити питання.

Відсутність будь-якої реакції з боку А. Радіної на ситуацію, що прямо підпадає під сферу її профільних повноважень, є або бездіяльністю при виконанні обов'язків, або — що ще гірше — усвідомленим мовчанням.

Висновки

Описана ситуація одночасно містить ознаки:

1. Порушення ч. 6 ст. 6 Закону «Про ТСК і ТСпК ВРУ» — ненаправлення матеріалів відкритих засідань на офіційний сайт ВРУ.

2. Реального конфлікту інтересів у розумінні ст. 1 Закону «Про запобігання корупції» — пряме фінансове зацікавлення голови комісії у переведенні публічної функції на власний комерційний ресурс.

3. Можливого неправомірного отримання вигоди — монетизація засідань органу парламентського контролю як «творча діяльність» є юридично хибною кваліфікацією, що потребує перевірки НАЗК.

4. Ознак зловживання службовим становищем за ст. 364 КК України — умисне невиконання законного обов'язку з одночасним отриманням приватної вигоди від публічної функції.

Ситуація потребує офіційної реакції: звернення до НАЗК щодо правомірності декларування доходу, звернення до Комітету з питань Регламенту щодо порушення Закону, а також — за наявності підстав — заяви до НАБУ або САП щодо ознак корупційного правопорушення.

Те, що відбувається, не є питанням інтерпретації. Це питання того, чи діє закон для всіх однаково — в тому числі для тих, хто цей закон покликаний контролювати.

Матеріал підготовлено на підставі верифікованих відкритих джерел: тексту Закону № 400-IX від 06.06.2019, повідомлення НАЗК № 565af578-a01c-48b3-b868-ff8734b32257, офіційної сторінки ТСК на сайті ВРУ.