27 січня 2016, 23:51
Важливу роль у державі відіграє мова населення. Зрештою, з мови починається сама держава
Багато людей питає: А як переходити на українську якщо навкруги всі російськомовні? Ні з ким спілкуватись українською .
І це дійсно так, наше суспільство, наша культура сьогодні у полоні.
Але якщо ми насправді вважаємо що українська культура, українська мова, українська нація має право на існування, то нам потрібно починати процес відродження української мови вже сьогодні
Для більшості російськомовних українців починати треба не з прямого і різкого переходу на українську мову в особистому житті й у родині, а з використання її в громадських місцях і в громадському житті.
Адже якщо замислитись, то й русифікація українців в індивідуальному розрізі йшла саме за цією схемою.
Спочатку наші батьки або діди були змушені переходити на російську мову в громадських місцях, у суспільному житті, зберігаючи проте українську мову для родини й особистого життя.
Цим закладалася (або підтримувалася) основа для подальшого переходу їхніх дітей і нащадків на російську мову вже у своїх власних родинах.
Наша задача, таким чином, запустити цю машину у зворотному напрямку.
Абсолютно в наших силах вивести українську мову на вулиці своїх міст, в громадські місця, в громадське життя. Для цього не треба ніяких гігантських зусиль.
Нам необхідно і достатньо почати хоч яким-небудь чином використовувати українську мову в публічних місцях.
Іноді навіть просте вживання українських виразів і прислів їв в російськомовному середовищі розриває психологічний ланцюг, яким з часів русифікації скута частина наших співвітчизників.
Для нас просто необхідно і достатньо щовечора, заходячи в магазин, банк, метро, органи влади, звертатися до продавців або посадових осіб на нашій рідній українській мові.
Якщо українською мовою заговорять вулиці й громадські місця Києва, то заговорять і вулиці, і громадські місця інших міст, а потім українською в процесі зміни поколінь почнуть говорити й молоді родини.
Саме так може і повинно продовжуватись відродження нашої рідної, втраченої нами мови: від вулиці, громадських місць, громадського життя в родини в ході зміни поколінь.
Це найпростіша і найефективніша логіка об єктивного мовного процесу, через яку неможливо перестрибнути і яку неможливо обійти.
І наше головне завдання це просто назвати українську мову рідною, незважаючи на те, що в родині й у житті ми поки що говоримо російською.
Це наш обов язок перед трагічною історією нашого народу, перед трагічною історією його зугарного фізичного і духовного винищування, невід ємною частиною якого було відлучення нас від звукового строю нашої землі, від мови наших дідів і прадідів.
Це сьогодні для нас головне ми повинні назвати українську мову рідною, вивести її на вулиці, в громадські місця, і усе в нас вийде.
Використана література: джерело