В Запоріжжі на День незалежності виступить прості-господі Оля Полякова

Я лютую через це та власну безпорадність щось змінити (бо захід офіційно затверджено на рівні ОДА), через те, що рідне місто знов зґвалтоване попсою та втратило шанс здобути репутацію іншу, ніж місто-завод, де немає місця прекрасному.

Нам вкотре вказали, що ми - не громада, а той самий піпол, який схаває будь-яке лайно, аби на халяву.

Якби наша незалежність була з самого початку здобута потом і кров'ю (власне, як виборюється вона зараз), жодній істоті не спало б на думку перетворювати святкування її річниці на цирк.

Хіба ця дата про гульки та п'яний угар? Really? Особливо на третьому році війни в країні.

І нам, справді, є що відзначати так гучно і масштабно.... Точно?!

Якщо окрім Полякової ніхто не погодився виступити в Запоріжжі (щось я слабо вірю в цю відмазку від обласної влади; імовірно, хтось дуже захотів, щоб ця пєвіца ртом тут сплясала, і навіть власних грошей на це не пошкодував), - то й може не треба концерту взагалі? Чому нас так не поважають, чому ми самі себе не поважаємо , що дозволяємо через силу годувати себе цим непотрібом?

Яке відношення має Оля Полякова: а) до незалежності; б) до музики; в) до культури?

І справа тут не стільки в кокошниках та повній відсутності самоідентифікації цієї артистки з Україною. Трагедія в тому, що це попсня галімая, яку ми мали перерости ще в 90-х.

Невже ми не варті чогось більшого, ніж ці кляті «шльопки»?! І хіба такий зміст вкладено в День незалежності?

Чогось згадалось 24 серпня 2003 року. Тоді для мене, як і для багатьох однолітків, це був черговий привід бухнуть та тусанути. Про високі ідеали та долю країни, на жаль, жоден з моїх друзів ще не замислювався, як, власне, і я.

Тоді на святковому концерті мав виступити Найк Борзов. Всі чекали на цю велику іноземну «зірку», а воно, попри те, що запізнилось, - було п'яне в дупу, фальшиво заспівало 4 пісні і пішло з таким виглядом, ніби ми йому щось завинили.

Відчуття було, ніби наплювали в душу. На жаль, з того часу, зміст та філософія святкування Дня незалежності в Запоріжжі не змінились, попри війну та зовсім інший суспільно-політичний контекст. І незалежність очима запорізьких керманичів виглядає так, як на світлині. Вам подобається?