Пані Соколенко вже понад 10 років як безробітна, що не заважає їй безбідно існувати, засідаючи в усіляких радах доброчесності та комісіях з реформування прокуратури, судів, правоохоронних органів тощо. Щоправда, Наталка має таке ж відношення до правоохоронної діяльності, як нафталін до виробництва тістечок, і на правових питаннях розуміється приблизно так, як ота легендарна свиня на апельсинах, тим не менш, понад 10 років американські платники податків виплачують їй гранти за винятковий інтелект та правосвідомість.
Тетяна Ніколаєнка також живе з грантів, але не з американських. Гроші їй щомісяця платить Сергій Пашинський – відомий моральний авторитет і нестяжатель. Ніколаєнко є співробітником видання «Цензор.нет», яке належить Олександру Турчинову (45%), Сергію Пашинському (45%) та Юрію Бутусову (10%). Але саме видання від засновників не отримує ані шеляга й повністю утримується за рахунок Петра Порошенка. Ніколаєнко – це єдиний співробітник цього чесного й непідкупного ЗМІ, що отримує гроші від засновника: як каже Пашинський, він платить Тетяні пенсію на знак поваги до її принциповості та непідкупності. Що, втім, не заважає Ніколаєнко смоктати гроші ще й з київського мера Кличка (лихі язики стверджують, що гроші від Кличка за розміщення «заказухи» на «Цензор.нет» їй носить така собі Ірина Федорів, яка, як і Соколенко, тиняється по іноземних посольствах і випрошує гроші «на боротьбу з корупцією»).
У листуванні Соколенко доповідає Ніколаєнко, що вона робить скрини з дописів усіх тих негідників, які радіють рішенню адміністрації Трампа призупинити на три місяці фінансування професійних громадських активістів з України. А Ніколаєнко радіє за подругу в сподіванні, що за три місяці фінансування буде відновлено й тоді активісти помстяться своїм недоброзичливцям.
От тільки якщо фінансування не відновиться, я навіть не уявляю, з чого житиме Соколенко – працювати вона не здатна, а на панель їй вже пізно…