Обвинувальні акти скерували до єдиного в місті Мелітопольського суду. Обуховський мав угоду з прокурором, Чувашов не визнавав вину, але помічником судді цього суду тривалий час працювала його дружина.
Спроби скерувати справи до іншого суду не мали успіху — суд не бачив для цього підстав. У січні 2019-го цей суд відмовився затверджувати угоду з Обуховським і тексту цієї ухвали так і не оприлюднили в реєстрі судових рішень. Відомо тільки що це було винятково позиція суду — прокурор і Обуховський із адвокатом наполягали на такій угоді і зверталися в апеляцію, але там їм розʼяснили, що таке рішення не оскаржується.
Обуховського судили в загальному порядку, паралельно з Чувашовим, у Мелітопольському суді. Справа Чувашова просувалася швидше. Обуховського там намагалися допитати як свідка, але він відмовився говорити, посилаючись на те, що стосовно нього слухається кримінальне провадження за цими ж обставинами і надані ним показання можуть бути використані проти нього самого.
7 травня 2021-го суддя Міщенко виправдала Чувашова. У травні 2023-го Запорізький апеляційний суд засилив вирок. У листопаді 2022-го українські ЗМІ ідентифікували Чувашова на камерах пропагандистів. Колишній прокурор був присутній на засіданні фейкового Міністерства будівництва, архітектури і ЖКГ РФ у Мелітополі. В українських правоохоронців до Чувашова запитань, схоже, не виникло, бо підозру йому досі так і не повідомили.
Чувашов ще в листопаді 2023-го офіційно звернувся до Комунарського райсуду Запоріжжя про відшкодування. Початково йшлося про 3,8 млн грн моральної шкоди і 1,4 млн грн матеріальної шкоди. Але вже за пару місяців вимоги було зменшено до 1,4 млн грн моральної шкоди і 105 тисяч гривень матеріальної шкоди.
Насправді колишній прокурор весь цей час працює в окупованому Мелітополі на посаді першого заступника голови російської окупаційної адміністрації Мелітопольського муніципального округу.