💸 Хто кого годував у СРСР: трохи правди замість міфів

22 березня, 22:04
Вкотре спливає стара казка: мовляв, Росія була «чарівною скринькою» для союзних республік, єдиним донором, а решта — паразити. Особливо, звісно, ​​Прибалтика, Україна та Молдова. Але давайте розберемося без істерик та міфології.

Міф: Росія була «чарівною скарбницею» та єдиним донором СРСР

📌 Факт: Економіка СРСР була плановою й централізованою, а не системою дотацій або міжбюджетних трансфертів. Ніяких «донорів» і «утриманців» у звичному ринковому сенсі не існувало. Держплан визначав, хто скільки виробляє, хто що отримує і кому будувати завод.

▶️ Так, РРФСР виробляла більше — але й отримувала більше: на оборонку, на Сибір, на інфраструктуру.

▶️ Значна частина індустріалізації й важкої промисловості фінансувалася з центру, а не з «щедрих кишень Росії».

Міф: Україна жила за рахунок Росії

📌 Факт: Україна була одним з ключових індустріальних центрів СРСР, з величезною часткою у ВВП та промисловому виробництві.

— До 20% усієї промислової продукції СРСР — з України

— Гіганти: Антонов, Південмаш, завод ім. Малишева, Криворіжсталь, Миколаївські верфі

— Україна — чистий експортер продовольства

— Торгове сальдо в 1980-х — позитивне

— Населення — близько 15% від загального, внесок в економіку — до 19%

📎 Україна була не «утриманцем», а локомотивом союзної економіки, і годувала не Росію, а спільний центр — Москву.

Міф: Прибалтика — лідери з «паразитування»

📌 Факт: Прибалтика була вітриною СРСР, у яку вкладали свідомо — для демонстрації «європейського соціалізму». Але це не означає, що прибалти не створювали цінності.

— Естонія: до 75% радянської електроніки, особливо для оборонки

— Латвія: машинобудування, суднобудування, мікроавтобуси, холодильники

— Литва: легка промисловість, телекомунікації, радіоапаратура

📌 Вони експортували в країни СЕВ і заробляли валюту. 📌 А сьогодні, попри міфи, живуть краще за більшість регіонів РФ, з вищим ВВП на душу та вищою медіанною зарплатою.

Щодо дотацій від ЄС — це не «годування», а механізм інтеграції, який працює у всіх країнах ЄС.

Міф: Молдова, Грузія, Вірменія «сиділи на шиї»

📌 Факт: Ці республіки дійсно були менш індустріалізованими, але:

— Молдова: найбільший виробник вина, фруктів і овочів

— Грузія: машинобудування, авіапром, гідроенергетика

— Вірменія: радіотехніка, точні прилади, ЕОМ, мікроелектроніка

📎 Всі вони брали участь у розподіленій економіці, виконували конкретні функції, постачали продукцію в загальну систему.

❗ Ніякого «нахлібництва» в термінах ринкової економіки не було: вони не отримували дотацій, вони отримували планові завдання.

✅ Підсумок: міф про «донорство Росії» — це постімперська пропаганда

❌ Не було «паразитів» — була централізована імперська модель

❌ Не Росія «годувала» — а Москва перерозподіляла

❌ Не Україна «жила за рахунок» — а була індустріальним ядром

❌ Не прибалти «втекли з дотацій» — а вирвались на вільний ринок, де заробляють самі

💬 А розмови про те, що «Росія всіх тягнула на собі» — це просто спроба виправдати імперію через економічний шантаж: «Ми вас годували, ви нам винні».

Насправді — ніхто нікому нічого не винен. І особливо — тим, хто плутає експлуатацію з благодійністю.