16 січня, 06:38
Народний депутат України й, за сумісництвом, співвласник російської компанії «Індустріальний союз Донбасу» Сергій Тарута останнім часом зовсім забув, що це він у квітні 2014 року запросив нинішнього «главу ДНР» Захарченка патрулювати Донецьк та охороняти резиденцію Ахметова.
Українські чиновники славляться не тільки своїм вкрай поганим здоров’ям, але й винятковою забудькуватістю. Лише цим я пояснюю телефонний дзвінок прес-секретаря народного депутата Сергія Тарути, яка, погрожуючи «юридичними наслідками», зажадала спростування мого безневинного допису на Фейсбуці, де я пригадав, як у травні 2014 року Тарута – на той час голова Донецької обласної державної адміністрації – запросив нинішнього «керівника ДНР» Захарченка патрулювати Донецьк.
Власне кажучи, я не уявляю, як можна вимагати якогось спростування, якщо 8 травня 2014 року Сергій Олексійович провів прес-конференцію, де вихвалявся журналістам, який він придумав хитрий план для припинення проросійських заворушень у Донецьку – запросити (очевидно, на платній основі) для підтримання громадського порядку в місті місцеву філію Харківської організації «Оплот». За словами Тарути, які миттєво облетіли всі ЗМІ України, «оплотівці» допомагають забезпечувати безпеку й життєдіяльність Донецької міської ради, Телерадіокомпанії «Донбас» і телевежі».
Треба сказати, що на той момент запрошений Тарутою «Оплот» вже «допомагав забезпечувати безпеку й життєдіяльність Донецької міської ради» впродовж трьох тижнів: озброєні автоматичною зброєю «оплотівці» захопили Донецьку міськраду та вивісили на флагштоці прапор своєї організації, а нинішній «глава ДНР» Олександр Захарченко (на той час – керівник Донецької філії «Оплоту») пояснив журналістам, що це зроблено для того, щоби примусити Верховну Раду прийняти законопроект Олександра Бобкова про місцевий референдум.
Звісно, якби б Тарута мав пару клепок у голові, то він би б ніколи публічно не визнавав би свої зв’язки з «Оплотом» – терористичною організацією, створеною в Харкові екс-міліціонером Жиліним, яка в січні-лютому 2014 року займалась викраденням і катуванням громадських активістів (члени «Оплоту» навіть вихвалялись, що відрізали вуха «майданівцям»), а з березня 2014 року стала форпостом «російської весни» на теренах Східної України. Але інтелектуальні здібності Сергія Олексійовича є загальновідомими. Втім, розуму йому все ж таки вистачило не говорити на прес-конференції, хто саме фінансово забезпечує донецьку філію «Оплоту» й який ще об’єкт охороняють запрошені ним до співпраці бойовики. Звісно, йдеться про найбагатшого громадянина України, а основним охоронним об’єктом нинішнього «глави ДНР» була резиденція Ахметова в Ботанічному саду Донецька.
Ось як запрошений Тарутою «Оплот» виконував свої охоронні функції, захищаючи майно Ахметова від можливого штурму гопниками
Сподіваюсь, Сергій Олексійович упізнав на цьому відео людину, з якою він укладав договір про співпрацю і якій доручив патрулювати місто разом з міліціонерами.
Завдяки кому й чому майбутній «глава ДНР» Захарченко став допомагати Таруті «забезпечувати безпеку й життєдіяльність Донецької міської ради, Телерадіокомпанії «Донбас» і телевежі» і де він брав для цього зброю секрету не становить. Ось як розповідав проросійський терорист Жилін про обставини, так би мовити, кар’єрного зльоту Захарченка:
«Ми стали такими популярними, що всі сили, які хотіли воювати з бандерівцями, стали приїжджати до Харкова. З кожним розмовляв, обирав, і був обраний Сашко з Донецька, який хотів очолити там «Оплот». Наша людина поїхала в Донецьк на мітинг, ми його вивели, дали йому майку, дали прапор і сказали: ось вам, об’єднуйтесь навколо нього. Він зміг організувати людей на території Донецька, вирішити питання з харчуванням. А я займався фінансуванням і озброєнням цього підрозділу».
От тільки Тарута, який на прес-конференції 8 травня 2014 року вихвалявся своєю співпрацею з «Оплотом», забув проінформувати журналістів, у який саме спосіб Захарченко «забезпечував безпеку й життєдіяльність Телерадіокомпанії «Донбас» і телевежі». Тож нагадаую: озброєні посланці голови Донецької ОДА захопили телецентр за адресою вул. Куйбишева, 61 в Донецьку, вивісили прапор «Донецької народної республіки», перейменували обласну телерадіокомпанію в «Оплот ТВ» і відключили трансляцію українських каналів.
А якщо в Тарути зовсім погано з пам’яттю, то, нагадую, що на вікопомній прес-конференції 8 травня 2014 року він так охарактеризував Захарченка та його організацію «Оплот»: «У них є спільні (з іншими активістами «російської весни») дії, але є й жорсткі протиріччя що стосується агресивних, протиправних дій. Тому ми з нами знайшли діалог, ми домовились, що вони ніде не будуть брати участь у захопленнях». І це Тарута говорив після того, як Захарченко захопив 7-й поверх будинку Облдержадміністрації, вигнавши звідтіля Таруту, а «оплотівці» вже захопили телецентр у Донецьку та адміністративні будівлі в Горлівці й Слов’янську. Тому під домовленостями з Захарченком Тарута, напевно, мав на увазі зовсім інше – що «Оплот» буде охороняти житло Ахметова.
Запрошені Тарутою бойовики охороняють нерухомість Ахметова. На передньому плані – керівник Донецької організації «Оплот» Олександр Захарченко, якому Тарута доручив патрулювати місто.
Яким чином соратник Тарути в наступному став «главою Донецької народної республіки» також секрету не становить. Принаймні, російська «Независимая газета» стверджує, що кандидатуру Захарченка на цю посаду запропонував помічнику Путіна Суркову все той же ж Ахметов.
Але є нюанс. Рінат Ахметов, будучи просто фізичною особою, може пропонувати що завгодно й кому завгодно. А ось Сергій Тарута, укладаючи з керівником донецької філії «Оплоту» Олександром Захарченком угоду про охорону об’єктів державної та комунальної інфраструктури й приватного майна, діяв як суб’єкт владних повноважень. А тому його діяльність у той період треба розглядати виключно під кутом Кримінального кодексу України, а точніше того його розділу, який передбачає покарання за службові злочини.
Замість того, щоби припинити завезення «тітушек» з Ростова для проведення в Донецьку антиукраїнських мітингів та вжити заходи для очищення мільйонного міста від кількох сотень посланців «російської весни», Тарута в квітні 2014 року випустив на вулиці місцевих ватажків терористичної організації «Оплот», яка в наступному перетворилась на ДНР. При цьому Тарута, використовуючи свої владні повноваження, виступав категорично проти того, щоби правоохоронці очистили захоплені бойовиками адміністративні будівлі в Донецьку, а коли в місті вже розпочались бойові дії, не організував ані евакуацію населення на підконтрольну територію, ані евакуацію підприємств.
Я не думаю, що Сергій Тарута навмисно діяв в інтересах терористів. Переконаний, що з боку тодішнього голови Донецької ОДА мала місце лише службова недбалість, що потягнула тяжкі наслідки, спричинена його організаційною неспроможністю та винятковою бездарністю. Ну, а про видатний інтелект Тарути свідчить хоча б та обставина, що його прес-секретар на виконання його вказівки мені зателефонувала й стала погрожувати судом. Думаю, з таким же ж успіхом вона могла погрожувати їжаку голим задом. Причому – задом самого Сергія Олексійовича.