Гетьман Іван Мазепа та Північна війна на українських землях

Наступником гетьмана Івана Самойловича став Іван Мазепа (1687 – 1709) – один з видатних політиків козацької України.

Влітку 1687 р. на річці Коломак, де розбило табір після невдалого Першого Кримського походу московсько-українське військо, за наказом боярина В. Голіцина відбулися вибори нового гетьмана.

Гетьманська булава дісталася генеральному осавулу Івану Мазепі. Одночасно був укладений новий україно-московський договір – Коломацькі статті.

Їхні тези були такими:

1. підтверджувалися надані раніше козацькі і гетьман-старшинські привілеї;
2. зберігалася 30-ти тис. реєстрове козацьке військо;
3. козацька старшина мала стежити за діями гетьмана і доносити на нього царському уряду;
4. гетьман позбавлявся права замінювати вищу старшину без царського дозволу, а старшина знімати – гетьмана;
5. гетьману заборонялося підтримувати дипломатичні відносини з іншими державами, він був зобов’язаний дотримуватися «вічного миру і союзу» з Річчю Посполитою, тобто відмовитися від Правобережжя;
6. гетьман зобов’язаний був направляти козацьке військо для участі в походах Московської держави проти Кримського хана та Османської імперії;
7. листи та документи, отримані з сусідніх держав, гетьман мав відправляти в Москву, не відкриваючи;
8. у гетьманській столиці – Батурині – мав перебувати полк московських стрільців для контролю над гетьманом;
9. українським купцям «під жорстоким покаранням» заборонялося торгувати в Московській державі і підтримувати торговельні зв’язки з Кримом;
10. українці під загрозою смертної кари зобов’язані були приймати від царських вояків знецінені московські гроші;
11. була законно визначено необхідність злиття українського і російського народів усілякими засобами «в нерозривне і міцне згоду». Для цього рекомендувалося заохочувати українсько-московські шлюби.

Курилас О. Портрет Івана Мазепи, 1909 р.

Тепер звернімося до біографії Івана Мазепи – українського гетьмана. Іван Мазепа (близько 1640 – 1709) отримав чудову освіту, довгий час проживав у країнах Західної Європи, знав кілька мов.

Був знавцем літератури, мистецтва, військової справи.

Був меценатом і велику частину своїх багатств віддавав на будівництво храмів і шкіл, взяв під опіку Київську Академію.

У жовтні 1708 р. перейшов на бік шведського короля Карла ХІІ.Укладена їм українсько-шведська угода, передбачало відновлення державної незалежності Гетьманщини в союзі зі Швецією.

Після поразки у Полтавській битві 1709 р. втік разом зі шведами в турецькі володіння, місто Бендери.

Провал планів гетьмана послужили причиною його хвороби і смерті. У своїй політиці Мазепа підтримував дружні стосунки з Москвою, був близьким другом Петра І, взяв активну участь в Азовській війні проти турків і татар в 1695 – 1696 рр.

Мазепі вдалося об’єднати територію Лівобережної і Правобережної України під владою гетьмана.

Іван Мазепа та Семен Палій

У 1702 – 1704 рр. на Правобережжі спалахнуло повстання під проводом Семена Палія. Причиною повстання стало обмеження інтересів козаків.

У 1699 р було прийнято рішення про ліквідацію козацьких полків у Київському та Брацлавському воєводствах.

Польська шляхта отримала можливість повернути свої колишні маєтки і відновити панування на Правобережжі.

Приводом до повстання стала спроба коронного гетьмана С. Яблоновського розпустити козацькі полки і передати зміцнення полякам, козаки категорично відмовилися виконувати цей наказ.

Навесні 1702 р. почалося повстання на Поділлі та Брацлавщині, поширившись так само на територію Київщини та Східної Волині.

Повстання було придушене польсько-російськими військами. С.Палій вів переговори з гетьманом І. Мазепою за возз’єднання Правобережної та Лівобережної України, але не знайшов підтримки.

У 1704 р. на Правобережжі вступили війська І. Мазепи, за його наказом С. Палій був заарештований, а повстання придушене. (В 1709 р. після антимосковського виступу І. Мазепи Палій був повернутий із заслання і призначений білоцерківським полковником).

Проте І. Мазепі все ж вдалося об’єднати Правобережжя та Лівобережжя. Він зумів скористатися ситуацією, що склалася в результаті війни між Московією і Швецією, і ослабленням Речі Посполитої.

«Коломацькі статті» (договір) про регулювання відносин між Україною та Московською державою, встановлені при обранні гетьманом Івана Мазепи.

Північна війна (1700 – 1721 рр.)

Відносини між Мазепою і Петром І серйозно ускладнила Північна війна 1700 – 1721 рр., яка вибухнула через суперництво Росії та Швеції на Балтійському морі, де на той час йшла жвава торгівля і лідирували в ній шведські та голландські купці.

Петру І необхідно було, у щоб то не стало, забезпечити пільгове становище руських купців на Балтиці. У війні цар нещадно експлуатував всі ресурси України. Козацькі полки брали участь у боях на території Прибалтики, Польщі, Саксонії, несучи значні втрати.

Цивільне населення повинне було містити російські війська, працювати на спорудженні фортець. Реформи Петра І погрожували автономії України і незалежності козацького війська від царської армії. Петро І розраховував на допомогу польського короля і готовий був віддати йому частину українських земель.

Побоюючись зради, Мазепа розпочав таємні переговори з противником Петра – шведським королем Карлом ХІІ і польським королем Станіславом Лещинським.

У жовтні 1708 р. польсько-шведська армія рушила на Україну, Петро І відмовив у допомозі гетьману. Після чого Мазепа приєднався до Шведської армії Карла ХІІ.

У переговорах з Карлом Мазепа поставив питання про створення незалежної української держави, і отримав обіцянку не втручатися у внутрішні справи України. Влітку 1709 р. шведські та російські війська зустрілися під Полтавою.

Мазепа закликав українців на допомогу, але такий різкий поворот у відносинах з Петром відштовхнули від нього більшість населення. До нього приєдналися запорізькі козаки на чолі з кошовим отаманом Костянтином Гордієнко.

6 липня 1709 р. шведська армія зазнала нищівної поразки під Полтавою. Карл ХІІ і Мазепа відступили, а разом з ними 50 старшин, 500реєстрових козаків і 4 тис. запорізьких козаків. Мазепа втік до Туреччини, в місто Бендери, де незабаром помер

3 жовтня 1709 р. Цар жорстоко покарав прихильників гетьмана. Гетьманська столиця Батурин була знищена разом з жителями, які не захотіли здаватися царським військам.

Навесні 1710 р., після смерті І. Мазепи, що залишилася у вигнанні частина козацького війська обрала своїм гетьманом генерального писаря Пилипа Орлика.

При ньому була створена конституція Української держави – Бендерська конституція. Пилип Орлик, підтриманий Карлом ХІІ, вступив в антимосковський союз з турками і в січні 1711 р. разом з татарами і запорожцями вторгся в Україну. Однак зазнав поразки і поїхав в еміграцію. Жив у Швеції, Німеччини, Туреччини. Помер в 1742 р. в Яссах.

Гетьман Іван Мазепа. Меморіальна дошка

Після поразки Мазепи з новою силою почав діяти план подальшого підпорядкування Гетьманщини московському цареві. Це був тривалий процес, який то прискорювався, то, у разі війни з Туреччиною, коли було небезпечно сердити українців, уповільнювався.

Щоб послабити опір українців, російський уряд розпалював ворожнечу між гетьманом і старшиною, старшиною та селянством. Схожі процеси ми спостерігаємо й зараз – інтервенції та розбрат, що приходять ззовні до нашого суспільства.