12 травня, 09:00
🧭 У європейських та українських медіа знову заговорили про загрозу російського вторгнення в країни Балтії.
Посилення інфраструктури поблизу естонського кордону, накопичення новітньої техніки, яку більше не помічають на українському фронті, та застереження геостратегів про «вікно можливостей» для прориву до Калінінграда створюють тривожний фон. Водночас ЗСУ тримають оборону на тисячі кілометрів, а країни Балтії ще не встигли переозброїтися. То чи варто очікувати нової великої війни в Європі? Спробуймо розібратися.
Білорусь — театр майбутньої катастрофи
Олександр Лукашенко нагадує Голлума з "Володаря перснів": потвора, що ненавидить і боїться свого володаря, але грає ключову роль у знищенні темного плану. Саме Лукашенко завадив безпосередньому вступу Білорусі у війну проти України. Але його влада хитка, і, вочевидь, за ним вже стоїть тінь ФСБ.
⚠️ У разі смерті чи повалення Лукашенка, почнеться жорстоке змагання між мінськими та московськими силовиками. Якщо переможе Москва — ймовірність удару по Балтії різко зросте. Виникає реальна загроза перетворення Білорусі на пускову платформу для нового фронту.
Пропаганда — перша гармата Кремля
Російська війна ніколи не починається з танка. Вона починається з телевізора. Кремль роками готував населення до нападу на Україну: образ "нацистів", міф про утиски російськомовних, сакралізація Донбасу.
📺 Якщо в інформаційному просторі Росії почастішають сюжети про "балтських фашистів", "утиски росіян", "нацистські паради в Таллінні" — це тривожний сигнал. Нову війну також почнуть з мовного фронту. І знову будуть "захищати".
Балтійська Одеса: провокація під російський сценарій
Більше ніж 20% населення Естонії, Латвії та Литви — російськомовні. Цей факт може стати основою для "одеського сценарію": масові провокації, зіткнення на вулицях, криваві жертви серед проросійських "активістів", екстрені звернення "російських громадян Балтії" до Кремля із проханням про захист.
🧨 Така провокація може стати казус беллі. У Росії вона буде подана як "вимушений гуманітарний обов’язок". Так само, як це було у 2014-му в Криму.
Шантаж — головна валюта Путіна
У складних ситуаціях Путін завжди шукав, з чим можна йти на торги. Саме тому він не зупиниться у Криму чи Донбасі, але завжди буде тримати "нову загрозу" у рукаві. Якщо Захід визнає його перемогу в Україні — він "велично" відступить від Варшави. Але тільки за офіційну капітуляцію частини світу перед ним.
💼 Кремль — не армія, Кремль — це корпорація шантажу. І для торгу потрібен товар.
Путін боїться своєї армії
Після походу Пригожина на Москву стало очевидно: Путін не контролює свою армію так, як хотів би. Багато з тих, хто воює, має зброю, досвід і великі претензії до "верховного головнокомандувача". У такій ситуації куди безпечніше — постійно вести війну, ніж залишити мільйон озброєних ветеранів на вулицях РФ без роботи.
🎖️ Війна — це не лише геополітика. Для диктатора це ще й інструмент внутрішнього управління хаосом.
Ядерне попередження перед вторгненням
Перед нападом на країни НАТО Кремль, імовірно, здійснить демонстративне ядерне випробування. Це буде не атака, а демонстрація сили — з ціллю зупинити Європу і показати готовність до ескалації.
☢️ Такий крок може бути зроблений в Арктиці, на Камчатці або у вигляді стратегічної ракетної "репетиції" під Калінінградом.
Висновок: війна можлива, але не неминуча
Росія справді готується. Але не обов’язково до війни завтра. Вона тестує реакцію. Вона розігрує страх. Вона шукає точку входу, яка буде виглядати як "змушені захищатися". Якщо Лукашенко впаде — лічильник запуститься. Якщо на вулицях Риги проллється кров — фінал близько.
Але поки в Кремлі немає телевізійної легенди — війни не буде. Якщо ви хочете зупинити війну — дивіться не лише на мости. Слухайте телевізор ворога.