11 вересня, 09:15
9 вересня Мінкульт видав наказ №1095, яким затвердив рекомендації щодо проведення масових культурних та розважальних заходів при встановленні жовтого рівня загрози засобів повітряного нападу.
І тут починається найцікавіше.
📜 De jure Мінкульт, звичайно, не пише: «ігноруйте повітряну тривогу».
Навпаки — у документі є укриття, маршрути евакуації, вимоги до місткості, пропускної спроможності та безпечного переміщення людей.
Але de facto відвідувачу пропонують саме це: під час повітряної загрози концерт може продовжуватися, а людина може залишатися на заході замість того, щоб усім організовано перейти в укриття.
Тобто юридично це називається «рекомендаціями щодо безпечного проведення заходів».
А по суті:
🎤 повітряна загроза є;
🚨 сигнал тривоги є;
🏢 укриття є;
🎶 а концерт при цьому може продовжуватися.
І саме тут виникає питання: що це тоді, як не фактичне заохочення людей залишатися на заході під час повітряної загрози?
🟡 Що таке «жовтий» рівень?
Це не просто абстрактне попередження «десь може бути небезпечно».
Йдеться про офіційно встановлений рівень загрози засобів повітряного нападу.
А загальний алгоритм цивільного захисту при повітряній тривозі відомий: почув сигнал — прямуй до укриття і залишайся там до відбою.
А тепер Мінкульт фактично створює іншу модель:
тривога є → захід може продовжуватися → укриття поруч → відвідувач сам вирішує, чи залишатися на концерті, чи йти в укриття.
🤡 «Але ж укриття поруч!»
Так.
І Мінкульт навіть передбачив вимоги до його місткості, маршрутів та можливості швидкого переміщення людей.
Але саме тут виникає головне питання.
Що відбувається, коли на фестивалі не сто, а 5–10 тисяч людей?
Що відбувається, коли обстановка раптово змінюється і всім цим людям одночасно потрібно залишити майданчик?
Бо укриття на папері — це одне.
А здатність за лічені хвилини перемістити до нього тисячі людей без паніки, небезпечного скупчення і тисняви — зовсім інше.
🔥 І тут ми приходимо до принципової проблеми.
Мінкульт фактично розділяє повітряну загрозу на дві категорії поведінки:
🟡 «жовтий» — захід може продовжуватися;
🔴 «червоний» — захід припиняється, люди переходять в укриття.
Але повітряна загроза не зобов'язана попереджати організаторів концерту, що через п'ять хвилин вона стане «червоною».
Саме тому питання не лише в тому, чи є укриття.
Питання в тому, чи здатні тисячі людей одночасно та безпечно дістатися до нього тоді, коли це справді стане необхідним.
⚖️ І ще один важливий момент.
Наказ Мінкульту не скасовує рішень військового командування та військових адміністрацій.
Тобто якщо конкретна військова адміністрація заборонила проведення масового заходу — рекомендації Міністерства культури цю заборону не скасовують.
І це правильно.
Але тоді виникає інше питання:
хто взагалі оцінює реальну безпекову ситуацію для конкретного масового заходу — міністерство в Києві, організатор концерту чи військова адміністрація на місці?
👮♂️ А що буде, якщо станеться трагедія?
Тут теж не треба роздавати кримінальні статті наперед.
Наявність наказу Мінкульту не звільняє організаторів від обов'язку виконувати вимоги безпеки.
Якщо ж станеться трагедія, відповідальність визначатиметься за конкретними обставинами: хто відповідав за безпеку, які вимоги були порушені, чи можна було запобігти наслідкам і чи є причинний зв'язок між порушеннями та трагедією.
💰 І тепер головне.
Я не проти того, щоб під час війни працювали театри, проходили концерти, фестивалі та культурні заходи.
Але культура — це не індульгенція від законів фізики.
Ракеті або дрону байдуже, що саме зараз відбувається на сцені.
І якщо держава вирішує дозволяти масові заходи під час встановленої повітряної загрози, вона має дати суспільству не красиві слова про «укриття поруч», а дуже конкретну відповідь:
чи можна реально та безпечно перемістити до цього укриття всіх людей, які перебувають на концерті?
Бо квиток можна повернути.
Концерт можна перенести.
Фестиваль можна провести іншим днем.
Людське життя — ні.
Тому питання не в тому, чи потрібна Україні культура під час війни.
Питання в тому, чи не перетворюємо ми реальну повітряну загрозу на «допустимий ризик», лише щоб шоу не зупинялося.
Не ставайте масовкою для чужого бізнесу.
Бо ризикувати будете ви.
А прибутки рахуватимуть інші.
Використана література: джерело